402
Перша книга Паралипоменон 18. 19.
їв в Соляній долині — вісїмнайцять тисяч;
13. 1 поставив в Ідумеї військо оборонне й стали всі Ідумії Давидовими підданими. Господь допомагав Давидові скрізь, куди він повертався.
14. І царював Давид над усїм Ізраїлем, і чинив суд і справедливість всему народові свойму.
15. Йоаб Саруенко гетьманував надвійськом, ЙосаФат же Ахилуденко списував дії;
16. А Садок, Ахитубів син, та Ахимелех, син Абіятарів, були сьвященниками, а Суса писарем;
17. А Банея Йодавнко був над хелетеями та фєлєтєями, Давидові ж сини — першими дворянами.
Після сього помер Наас, царь Аммонїйський, а заміст його став царем його син.
2. І подумав Давид: Покажу я спожалїнне Аннонові Наасенкові, бо його батько був ласкавий до мене. І послав Давид посланців потішити його по батькові його. І прибули Давидові слуги в Аммонїйський край до Аннона, щоб потішити його.
3. Але Аммонїйські князї сказалиАннонові: Невже ж ти думаєш, що Давид так поважав твого батька, що послав до тебе потішителїв? Чи ж не задля того прийшли його слуги до тебе, щоб розвідатись та роздивитись по землі, а опісля спустошити її?
4. І взяв Аннон Давидових урядників, і пообголював їх, і попідтинав їм одежу до половини по клуби, та й пустив їх.
5. І пійшли вони. Як же дійшла чутка до Давида про сих людей, послав він їм на зустріч, — бо їх дуже знеславили, — й сказав царь: Загайтесь у Ерихонї, доки повідростають ваші бороди, аж тоді вертайтесь.
6. Коли ж спізнали Аммонїї, що стали ненавидними Давидові, то послав Аннон та Аммонїї тисячу талантів срібла, щоб найняти собі вови та їздецїв із Сириї Месопотамської, і 8 Сирні Маахової та з Соби.
7. І найняли собі трийцять і дві тисячі возів, і царя Мааха з його народом, котрі прийшли й стали станом перед Медевою. Та й Аммонїї позбірались із своїх міст і виступили на війну.
8. Як почув про се Давид, то пославЙоаба з усїм військом із найхоробрійших.
9. І виступили Аммонїї й впорядкувались до битви при міській брамі, а царі, що прийшли, окроме на полі.
10. Вбачаючи Йоаб, що йому грозить битва й впереду й ззаду, зробив собі вибірку 8 усїх вибранцїв Ізрайлевих, і поставив їх лавами проти Сирийцїв.
11. А останок народу передав підпривід братові свойму Абессї, щоб стали лавами проти Аммонїїв.
12. І сказав він: Як Сирийцї почнуть перемогати мене, то ти поможеш менї, а коли Аммонїї переважати муть тебе, то я поможу тобі.
13. Будь мужний, й стіймо твердоза наш народ і за міста Бога нашого, а Господь учинить, що йому до вподоби.
14. От і двинув Иоаб і люде, що були з ним, щоб ударити на Сирийцїв, і втекли вони перед ним.
15. Як постерегли Аммонїї, що Сирийцї втікають, побігли й вони перед Абессою, його братом, і втекли в місто. І прийшов Йоаб у Ерусалим.
16. Як Сирийцї побачили, що вониІзрайлитянами побиті, так послали посланців, і привели Сирийцїв, що були по той бік ріки, а Совах, гетьман Адраазерів, проводив їм.
17. Як дано про се знати Давидові,зібрав він усїх Ізрайлитян, перейшов через Йордань, а дійшовши до їх, поставив військо проти їх. І почав Давид битву з Сирийцями, й вони бились із ним.
18. Та повтікали Сирийцї перед Ізрайлитянами, й розбив Давид у прах у Сирийцїв сім тисяч во8Ів, і сорок тисяч піхоти, ба й гетьмана Собаха вбив.
19. Як побачили Адраазерові помічники, що їх Івраїль побив, то й постановили з Давидом мир, та й піддались йому. І не хотіли Сирийцї помагати більше Аммонїям.
