523
Псальма 40. 41. 42.
5. Многі чудеса твої явив єси, Господи, Боже мій, і помисли твої про нас; нїхто не зможе розказати про них. Як би хотїв я звістити і розповісти, то за багацько їх, щоб їх полїчити.
6. Жертви і приноси тобі не до вподоби; слух приготовив ти для мене: Ти не домагався жертов палення і приносів за гріхи.
7. Тодї сказав я: Ось я приходжу; в змістї книги написано про мене.
8. Чинити волю твою, мій Боже, моя радість: і закон твій в глубинї серця мого.
9. Я звістив про справедливість у великому зборі; уст моїх неспиняв я — Господи, ти про се знаєш!
10. Не заховав я в серединї мого серця твою справедливість; я розказував про вірність твою і спасеннє твоє, не затаїв доброти і правди твоєї перед великим збором.
11. Ти, Господи, не відхиляй від мене милосердя твого; милість твоя і правда твоя нехай завсїди стоять на сторожі коло мене!
12. Лиха без кінця обступили мене, мої несправедливостї постигли мене, що годї переглянути їх; більше їх, як волосся на голові моїй, і серце моє опустило мене.
13. Нехай буде воля твоя, Господи, спасти мене! Господи поспіши на поміч мою!
14. Нехай осоромляться і повстидаються всї, що чигають на життє моє, щоб запропастити його; нехай назад повернуться і осоромляться ті, що з мого нещастя втїшаються!
15. Нехай пропадуть в нагороду за їх сором ті, що до мене кажуть: Ого! Ого!
16. Нехай радуються і веселяться в тобі всї, що шукають тебе; що люблять спасеннє твоє; нехай все кажуть: Да звеличиться Господь.
17. Я ж мізерний і бідолашний, Господь дбає за мене. Ти моя поміч і моє спасеннє; Боже мій, не загайся!
Щасливий, хто про вбогих дбає! В день нещастя спасе його Господь.
2. Господь заступить його і сохранить життє його; він буде на землї щасливий, і ти не віддаси його в руки ворогам зажертим.
3. Піддержить його Господь на смертному ложі; цїле лїговиско його переміняєш в недузї його.
4. Я сказав: Господи, змилуйся надо мною! Сцїли душу мою, бо согрішив я проти тебе.
5. Вороги мої розказують лихі речі проти мене: Коли згине він і пропаде імя його?
6. Хто прийде побачитись зо мною, той говорить лукаво; таїть зло в серцї, а, вийшовши, говорить.
7. Між собою виговорюють проти мене всї ненависники мої; видумують зло проти мене:
8. Прийшов конець його; і як повалився, то вже більш не встане.
9. Навіть чоловік, що мирно жив зо мною, котрому давав я віру, котрий хлїбом моїм живився, той піднїс пяту проти мене.
10. Ти ж, Господи, змилуйся надо мною і підійми мене, щоб я відплатив їм!
11. Що ти вподобав мене, дознаюсь після того, як ворог мій не буде втїшатись надо мною.
12. Мене ж ти сохраниш задля чистоти моєї, і поставиш мене перед тобою на віки.
13. Благословен будь, Господи, Боже Ізраїля, від віка до віка! Нехай так буде, амінь!
Як жагне ланя води з потока, так багне душа моя до тебе, Боже!
2. Душа моя жадає Бога, живого Бога; коли ж прийду і явлюся перед лицем Божим?
3. Сльози мої в день і в ночі хлїбом менї стали; цїлий бо день говорять до мене: Де Бог твій?
4. Про се згадуючи, виллю передо мною серце моє, як ійшов я серед громади, простував з ними до Божого дому з піснями радостї і хвали — торжествуюча громада.
5. Чому хиляєшся, душе моя, і за-
