567
ПСАЛЬМА 139. 140. 141. 142.
ти тих, що тебе ненавидять, і не гидитись тими, що проти тебе встали?
22. Повною ненавистю ненавиджу їх; вони вороги в мене.
23. Розглянь мене, Боже, і пізнай серце моє! Випробуй мене, і пізнай думки мої!
24. І подивись, чи йду я дорогою труду, і веди мене дорогою вічною.
Визволи мене, Господи, від лихих людей! Від чоловіка насильного, заступи мене!
2. Котрі злобу в серцї замишляють, що дня до бою збираються.
3. Гострять язик свій, як у змія; їдь гадюча в устах їх.
4. Сохрани мене, Господи, від рук беззаконного, від чоловіка насильного заступи мене, котрі задумали спинити кроки мої.
5. Горді тайно заставили на мене сїла і посторонки, розіпняли сїтку при дорозї, западню приготовили для мене.
6. Сказав я до Господа: ти Бог мій! Почуй, Господи, благаннє моє!
7. Господь — Владика мій, твердиня спасення мого; ти покрив голову мою в день бою.
8. Не дай, Господи, напасникові оскому зігнати, не пособи задумам його! Не дай вознестись їм.
9. Отрута окружаючих мене, зараза з уст їх нехай на них самих спаде.
10. Нехай посиплеться на них горюче угля! Нехай Бог кине їх в огонь, у вир, щоб не спаслися!
11. Чоловіку злорічивому, щоб не було життя йому на землї; чоловіка насильного, щоб злоба у пропасть його загнала.
12. Я знаю, що Господь явить правосуддє пригнобленим, справедливість бідним.
13. І будуть праведні імя твоє прославляти, щирі серцем лице твоє оглядати.
Господи! До тебе кликав я, поспіши до мене! Почуй голос мій, коли до тебе взиваю!
2. Буде ж молитва моя, як кадило, перед тобою, простираннє рук моїх, як жертва вечірня!
3. Постав, Господи, сторожу губам моїм! Пильнуй дверей уст моїх!
4. Не дай серцю мому до злого прихилятись, в неправотї з людьми накладати, що беззаконнє творять; та й щоб не бути менї учасником ласощів їх.
5. Нехай покарає мене праведний, — се доброта; нехай докоряє мене, — се олива на голову; не одвернеться голова моя, бо навіть за лихі їх вчинки буде моя молитва за них.
6. Як скинуть суддїв їх стрімголов із скелї, тодї буде чути слова мої, які вони милі.
7. Як земля з'орана і розбита, так костї наші розсиплються в челюстях пропастї підземної.
8. Та на тебе, Господи, Владико мій, очі мої поглядають, на тебе вповаю; не відкинь душі моєї!
9. Сохрани мене від сїл, що вони заставили на мене, і від западнї тих, що творять дїла беззаконні!
10. Дай беззаконним попасти в їх власні сїти, а менї перейти мимо.
Голосом моїм взиваю до Господа, голосом моїм до Господа молюся.
2. Виллю перед ним жаль мій, виявлю перед ним тїсноту мою.
3. Як дух мій знемігся в мене, то знав ти стежку мою. На дорозї, де ходив я, заставили тайно сїла на мене.
4. Гляну правобіч мене, та й бачу: нема нїкого, хто б пізнав мене; нема жадного притулку для мене, нїхто не дбає про душу мою.
5. До тебе взивав я, Господи, кажучи: Ти моє прибіжище, моя доля в країнї живих!
6. Зглянься на поклик мій, бо я вельми знемігся; спаси мене від гонителїв моїх, вони бо надто сильні для мене.
7. Виведи з темницї душу мою, да прославлю імя твоє! Праведні обступлять мене, коли явиш менї милість твою.
