661
Книга пророка Еремії 5. 6.
10. Вилазїте на мури його й розвалюйте — та не до щаду; виривайте нарости його, бо вони не Господні;
11. Зрадив бо мене дом Іврайлїв ідом Юдин, говорить Господь.
12. Одцурались вони Господа ймовляли: „Нема його, й не побв нас лиха година, нї меч, нї голоднеча.
13. І пророки говорили на вітер, іслова (Господнього) нема в них; їм самим нехай те станеться.и
14. Тим же то говорить Господь Богсил: ва те, що провадили ви такі речі, вроблю я слова мої в устах твоїх огнем, а сих людей — дровами, і той огонь пожере їх.
15. Ось, я напущу на вас, доме І8раїля, народ здалеку, говорить Господь, народ потужний, народ давневний, народ, що мови його ти не знаєш, і що він говорить, ти незрозумішп.
16. Сагайдак у його, як гріб ровтворений, а всї вони — самі невміраки.
17. 1 повиїдають вони вроджай твійі зерно твоє; з'їдять синів твоїх і дочок твоїх; вівці твої й товар твій; виноградину твою й смокви твої; утверджені городи твої, що на їх уповаєш, вони мечем 8ВОЮЮТЬ.
18. Але й у ті часи, говорить Господь, не вигублю вас до щаду.
19. Коли ж мовляти мете: За щовдіяв нам се все Господь, Бог наш? то відкажи їм: Що ви мене покинули та й служили чужим богам у своїй 8ЄМЛЇ, 8а те будете служити чужим у землї не вашій. ^20. Оповістїть се в дому Якововому й ввістїть в Юдеї, кажучи:
21. Слухайте, дурні й нерозсудливілюде, що маєте очі, та не бачите, маєте уші, та не чуєте:
22. Чи вже ж ви та не боїтесь мене,говорить Господь, чи й передо мною не ватремтите? Я ж положив морю границею піски, вічною гряницею, яку воно не переступить; І ХОЧ ФИЛЇ його напирають, та годї їм перемогти; хоч вони бурхають, та не вдолїють перейти.
23. А в людей сих серце бутне й ворохобне; відступили та й тйшли манівцем.
24. Не подумали ж у серці свойму:Біймося Господа Бога нашого, що дає нам свого часу дощ раний і пізний, що порядкує тижнями, призначеними на жнива.
25. Се ж провини ваші відхилилите, се ваші гріхи відняли вам те добро.
26. Бо між людьми моїми знаходяться безбожні: валягають, як птахоловцї, припадають до 8емлї, наставляють сїти, щоб ловити людей.
27. Мов клітка, повна птиць, такповно в їх домівках оманного заробітку; сим робом і поробились вони великими й заможними,
28. Потовстіли й погрубшали, а влихому попереступали всяку міру; не розбирають справ на суді, справ безбатченків; самі упливають в добрі, а справедливому ділу вбогих не помагають на судї.
29. Чи не покараю ж я 8а таке, говорить Господь, і не помститься серце моє на такому народові, як сей?
30. Чудні й страшні речі діються всїй землї:
31. Пророки пророкують лож, сьвященники 8а їх підмогою управляють, а люд мій любить се. Що ж ви чинити мете, як настане тому кінець?
Втікайте, Беняминїї, з Єрусалиму, й затрубіте трубою в Текої; дайте знак огнем у Беткаремі, бо 8 півночі грозить біда й страшна погибель.
2. Спустошу я уродливу й виніжену дочку Сионову.
3. Поприходять пастухи до неї 8стадами своїми, понапинають округи неї намети свої; кожен випасувати ме займище своє.
4. Готуймось воювати її; рушайте,пійдемо ще ополудні! Ой, ой! уже схиляється днина, розпростирається вечірня тїнь.
5. Рушайте, пійдем і нїччю та й порозвалюймо палати її!
6. Так бо говорить Господь сил: Рубайте дерево та насипайте вал проти Єрусалиму. Сьому городові належиться кара; в йому повно насильства.
7. Як криниця держить у собі воду,так і він повний все ледарством. На
