Сторінка:Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту.pdf/681

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

669

Книга пророка Еремії 13. 14.


КНИГА ПРОРОКА ЕРЕМГЇ 13. 14.

нівечу я гординю Юдину й велику гординю Ерусалимову.

 10. Сї негідні люде, що нехтують слухати слова мого, що ходять своєю волею по своїй дорозі слідом ва ИНШИми богами, щоб їм служити й перед ними ниць припадати, вони стануть такими, як сей пояс, нїдочого не придатен:

 11. Бо, як пояс прилягає до череселчоловікові, так я пригорнув був до себе ввесь дом Ізраїля і ввесь дом Юдин, говорить Господь, щоб вони були моїми людьми й славою моєю й хвалою та окрасою моєю; та не послухали вони.

 12. Оце ж промов до них се слово: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Усякий скіряний міх сповнюють вином. Коли ж тобі відкажуть: Хиба ж ми не знаємо, що всяку кінву та сповняють вином?

 13. Тодї скажи їм: Так говорить Господь: Ось я сповню аж до перепою вином усїх осадників сієї землі й царів, що, яко наслїдники Давидові, седять на престолах, і сьвященників і пророків та й усїх осадників Ерусалимських,

 14. 1 порозбиваю одного об одного,отців і синів укупі, говорить Господь, — ніякої пільги нї милосердя не буде їм, і не пожалую вигубити їх.

 15. Оце ж слухайте й уважайте, ненесітесь гордо, бо се Господь говорить.

 16. Оддайте славу Господеві, Богувашому, доки ще не навів темряви й докіль іще ноги ваші не спотикаються по горах в памороцї.

 17. Коли ж сього не послухаєте, тодуша моя буде по безлюдних місцях оплакувати гординю вашу; гірко плакати ме, очі мої будуть розпливатись в сльозах, бо ваймуть у полонь стадо Господнє.

 18. Промов до царя й до царицї:Впокорітеся, сядьте нивько, бо впаде з вашої голови вінець вашої слави.

 19. Міста полуденньої країни позачинюються й нікому їх відчиняти; одведуть усього Юду в полонь, одведуть у неволю що до одного.

 20. Здійміте ваші очі й подивітесьна тих, що йдуть ів півночі: де стадо, що тобі (Сионе) було віддане — те пишне стадо твоє?

 21. Що скажеш, дочко Сионова, якБог навідаєсь до тебе? Ти ж сама принадила їх до себе, щоб старшували над тобою; чи не схоплять же болестї тебе, як породїлю ?

 22. І коли скажеш у серцї твойму:„За що мені таке судилось ?“ так 8най, що се 8а велику бе88аконність твою піднято спідницю твою, та обнажено ноги твої.

 23. Хиба Мурин вможе перемінитискіру свою, або пард — пятна свої? так і ви — чи зможете чинити добре, 8ВИКШИ ледаче робити?

 24. Тим то я порозвіваю їх, мов порох, розвіваний пустиннїм вітром.

 25. Оце ж пай твій, дїлениця твоявід мене, говорить Господь, за те, що вабула мене єси та й знадїялась на лож.

 26. За се підіймуть спідницю твоюаж на лице тобі, щоб виден був сором твій.

 27. Бачив я перелюбки твої й гидкібажання твої, твій розпуст без сорома, по горбах у полі. Горе тобі, Ерусалиме! ти не очистишся й потім. Докіль же сього буде?

Голова 14.

Слово Господнє, що надійшло до Еремії під час великої 8асухи:

 2. Плаче Юда, ворота його розпались, почорніли на 8емлї, а розпучливі клики роздаються в Ерусалимі.

 3. Можні посилають слугів своїхпо воду; вони приходять до криниць, та й не внаходять води; вертаються 8 порожньою посудиною, туманіють, застиджені й покривають собі голову (в ровпуці).

 4. Потріскалась од спеки вемля, боне було дощу; хлібороби сумують і покривають собі голови.

 5. Ба й сугачка (ланя) роджає в полі, та й кидає своє маленьке, бо нема травиці.

 6. Дикі осли стоять по горах, вдихаючи, мов шакалі, вітерець; потухли очі в їх, бо нема трави.

 7. Хоч наші лиходійства сьвідкуютьпроти нас, та ти, Господи, вчини з нами ласку 8адля імені твого, врада