677
Книга пророка Еремії 22. 23.
10. Не плачте по мертвому й не побивайтесь по йому; нї, плачте по тому, що відходить у полонь; бо вже не вернеться й не побачить уже рідної країни своєї.
11. Так бо говорить Господь про Саллума Йосієнка, царя Юдейського, що царював намість отця свого, Йосії, що відходить у полонь, бо він уже не вернеться сюди,
12. А вмре на тому місці, куди взято його в неволю, І 8ЄМЛЇ сієї не побачить нїколи.
13. Горе тому, хто будує будинок,свій несправедливостю, а сьвітлицї свої — беззаконством, хто вневолює ближнього свого працювати даремно, й плату його вадержуе,
14. Хто говорить: Збудую собі просторний будинок і широкі сьвітлицї; хто собі прорубує вікна великі, виложуе кедриною й малює червоно!
15. Чи то ж гадаєш бути через тецарем, що обложив себе кедриною? Батько твій їв і пив так само, та творив суд і справедливість, от і було йому добре.
16. Він розсуджував справу бідногой убогого, от і було йому добре. Хиба се не значить, 8нати мене? говорить Господь.
17. Твої ж очі й твоє серце тількой дбають, що про наживу та пролив безвинної крові, а до того про утиск і насильство.
18. Тим жетотак говорить Господьпро Йоакима Йосіенка, царя Юдейського: Не будуть по йому голосити: Ой горе братові! ой горе сестричці! Не голосити муть: Ой володарю! Ой ти, величносте!
19. Як осла ховають, так його поховають : витягнуть і викинуть його за ворота Єрусалимські.
20. Вийди, Ерусалиме на Ливан-гору,та й клич, і на Базанї здійми твій голос та й кричи 8 Аваримських гір; бо на порох потерті всї влюблені твої.
21. Говорив я тобі, як ти ще в добріпроживав; ти ж відказував: не буду слухати. Така була вдача твоя 8 молодощів твоїх, що ти не слухав голосу мого.
22. Усїх пастирів твоїх порозноситьхуртовина, а приятелї твої пійдуть у неволю, й тодї ти засоромишся і окриєшся стидом за все ледарство твоє.
23. Ой ти, що живеш (мов би) наЛивані, та (неначе) гнЇ8дишся на кедрах! як же ти стогнати меш, коли настануть муки твої, мов болї у породілі!
24. Так певно, як живу я, говоритьГосподь, — коли б Ехонїя Йоакименко, царь Юдейський, був перстенем на моїй правицї, то я й тодї б зірвав тебе,
25. 1 подам тебе на поталу настаючим на життє твоє й в руки тим, що ти їх боїшся, — на поталу Навуходонозорові, цареві Вавилонському, й на поталу Халдеям.
26. 1 викину тебе вкупі 8 матїррютвоєю, що породила тебе, в чужу 8ЄМЛЮ, де ви не родились, — там ви й помрете;
27. У землю ж, куди бажати ме душа їх вернутись, туди вони не вернуться.
28. Невже ж той чоловік, той Ехонїя, таке марне, нужденне сотворіннє? або він — така нїнащо непригожа посудина? За що ж його й родину його викинено в землю, що її не 8нали.
29. Ой земле, вемле, вемле! слухайслово Господнє.
30. Так говорить Господь: Запишітьсього чоловіка, як бездїтнього, як чоловіка нещасного черев увесь вік його, бо нїхто з його роду не буде седїти на Давидовому престолї и в Юдеї царювати.
Горе пастирям, що занапащують і ровгонять вівцї отари моєї, говорить Господь.
2. Тим же то так говорить Господь,Бог Іврайлів, до пастирів, що пасуть нарід мій: Порозганяли ви й порозпуджували вівцї мої й не наглядали за ними. Оце ж я скараю вас за ледачі ваші вчинки, говорить Господь.
3. І позбіраю останок отари моєї 8усїх земель, куди повиганяв їх, та заверну їх на їх пасовища, і будуть там плодитись й намножуватись.
4. І поставлю над ними пастирів, щоїх пасти муть, і вже не будуть ляка
