678
Книга пророка Еремії 23.
тись та нудитись і нї одна з них не загубиться, — говорить Господь.
5. Ось, надходить час, говорить Господь, і збуджу Давидові праведного пагонця, що володіти ме, як царь, і мудрим робом ходити ме й чинити ме суд і справедливість на землї.
6. За днів його спасеться Юда, й жити ме безпеч Ізраїль, і ось імя його, яким його звати муть: Бог — оправданнв наше.
7. 1 ось, надходить час, говорить Господь, що не казати муть більш: Так певно, як жив Господь, що вивів синів Ізрайлевих із Египту, а казати муть:
8. Так певно, як жив Господь, щовивів і привів рід дому Іврайлевого 8 півночньої вемлї й з усїх земель, куди їх був вигнав, і будуть жити в рідній країні.
9. Що до пророків: Роздирається серце мов в мені; тремтять усї костї мої; я — мов пяний, мов чоловік, що його подолїло вино, а се через Господа й задля сьвятих слів його.
10. Земля бо повна перелюбників;8емля плаче від прокляття; посохли степові пасовища; а вадуми їх ледачі, й сила їх — у кривді.
11. Бо й пророк і сьвященник лицемірні, ба й у домі мойму найшов я їх ледарство, говорить Господь.
12. Тим же то дорога їх буде їм, наче ожеледа в темряві: торкнись їх, а вони попадають; пошлю бо лихолїттє на їх, час кари їх, — говорить Господь.
13. В пророків Самарийських бачивя безум: пророкували вони в імя Баалове, й звели 8 ума люд мій, Ізраїля.
14. У пророків же Ерусалимськихбачу я страшні речі: жиють вони перелюбно, блукають в неправді, і піддержують руки лиходїям, щоб ніхто не вертався 8 безбожності’ своєї. Вони мені такі, як Содома, а осадники його — як Гоморра.
15. Тим же то говорить так Господьпро ті пророки: Ось, я нагодую їх полином, а напою їх водою з жовчю, бо від пророків Ерусалимських розлилась безбожність по всій країні.
16. Ще так говорить Господь сил небесних : Не прислухуйтесь словам тих пророків, що вам пророкують: вони зраджують вас, оповідають мрії серця свого, а не 8 уст Господніх.
17. Раз-у-рав говорять вони моїмзневажникам: Господь скавав: мир буде вам. А всякому, хто ходить в упрямоетї свого серця, провадять: Ніяке лихо не прийде на вас.
18. А хто ж стояв у радї Господній?Хто бачив його й чував слова його? Хто прислухавсь до його слова і дослухався?
19. Се надходить хуртовина гнївуГосподнього, буря грізна, і вдарить на голову безбожних.
20. 1 не відвернеться гнїв Господень,покіль не довершить він і не спевнить 8адумів серця свого; свого часу буде вам се розумно й ясно.
21. Не посилав я тих пророків, а самі вони побігли; я не говорив їм, а вони пророкували.
22. Коли б вони стояли в моїй радї,та й ясували б людові мойму мої слова й Зупиняли б їх од ледачої дороги їх і від ледачих учинків їх.
23. Чи то ж я тілько зблизька Бог,говорить Господь, а не Бог і надалеки?
24. Хиба ж сховається людина в потайне місце, де б я її не бачив? говорить Господь. Чи ж не сповнюю я небо й землю? говорить Господь.
25. Я чув, що говорять пророки, таяк вони в мов імя неправду пророкують. Вони говорять: Я бачив сон, я бачив сон!
26. Чи довго ж воно ще так буде всерцї пророків, тих що пророкують лож, що пророкують оману свого серця?
27. Невже ж у них на умі, своїмиснами довести мій нарід до того, щоб вабув мов імя, так як отці їх повабу* вали мов імя задля Баала?
28. Пророк, що бачив сон, нехай жей оповідав його за сон, а в котрого мов слово, той нехай і переказує моє слово вірно. Хиба ж полова й чисте зерно все одно? говорить Господь.
29. Хиба ж мов слово не похоже наогонь, — говорить Господь, — і не поможе молот, що ровбиває скелю?
30. Тим же то встану я на пророки,
