РОСІЙСЬКО-ПОЛЬСЬКА ВІЙНА 1654–1667 — війна між Річчю Посполитою та Московською державою. Московська держава давно прагнула ревізії умов Полянівського миру 1634 з Річчю Посполитою та повернення Смоленська (нині місто в РФ) й Чернігово-Сіверщини, втрачених на поч. 17 ст. Повстання під проводом Б. Хмельницького серйозно послабило Річ Посполиту й давало Москві шанси на реванш. Рішення почати війну було прийняте Боярською думою в лютому–березні 1653. Влітку того ж року царський уряд висунув вимоги до польського короля Яна II Казимира Ваза заборонити книги з «образами» царя та покарати їхніх авторів, а також відновити дію Зборівської угоди. Ці вимоги були відхилені. 1 жовтня 1653 Земський собор у Москві вирішив прийняти Військо Запорозьке під царську владу, що означало оголошення війни Речі Посполитій.
Основний удар московське військо спрямовувало на територію Великого князівства Литовського (ВКЛ) силами трьох корпусів. Коли влітку 1654 почалися воєнні дії, литовські міста здавалися московському війську одне за одним, лише Смоленськ боронився 3 місяці (із липня по вересень 1654). Окрім Смоленська, вони оволоділи Невелем, Вітебськом, Полоцьком, Мстиславлем, Оршою, Шкловим. 8-тис. армія литовського гетьмана Я. Радзивілла була вщент розбита під Шепелевичами (нині село Могильовської обл., Білорусь). Восени військо Б. Хмельницького вирушило в похід із Фастова та зайняло Острог, Межиріч та Рівне. Успіхи московсько-козацьких союзних військ призвели до укладення формального союзу між Кримським ханатом та Річчю Посполитою проти Москви та Війська Запорозького.
Взимку 1654–55 головні московські сили залишили ВКЛ, і литовське військо разом із загонами добровольців зробило спробу зайняти втрачені території. В Україні ж коронне військо з'єдналося з татарами та вело важкі бої без явної переваги якоїсь із сторін під Охматовим («Дрижиполем») у січні 1655.
Під час літньої кампанії 1655 козацькі підрозділи І. Золотаренка спільно з головним московським військом Я. Черкаського розгромили армію Я. Радзивілла та 13 липня 1655 оволоділи Мінськом, а 8 серпня захопили Вільно (нині Вільнюс). У серпні були здобуті Ковно (Каунас, Литва) й Гродно (нині місто в Білорусі). Восени того ж року московськоукраїнські війська обложили Львів та Кам'янець. Але стратегічна ситуація ускладнилася тим, що влітку того ж 1655 із Річчю Посполитою почала війну Швеція. Не бажаючи подальшого посилення Швеції, московський уряд припинив активні дії проти Речі Посполитої, а в жовтні 1656 без консультації з Б. Хмельницьким уклав у Немежі перемир'я до 1658 та розпочав війну зі Швецією. Ігноруючи угоду про перемир'я Б. Хмельницький послав 1657 проти поляків козацький корпус під про-
