Перейти до вмісту

Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Випуск 4 (2013).pdf/132

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

розької Січі П. Калнишевському «все войско свое устроить… в военный порядок тот час, чтобы готовы вы были к внезапному ополчению». У ході війни українці з Гетьманщини та Запорожжя складали значну частину 1-ї (80 тис. осіб) та 2-ї (35 тис. осіб) російських армій. Головним завданням козаків були форпостна служба та проведення розвідувальнодиверсійних операцій. Під час бойових дій на Дунаї запорозька флотилія захопила десятки турецьких суден, велику кількість гармат, зброї, боєприпасів, знищила і захопила в полон тисячі турецьких вояків. У боях за Крим відзначилася запорозька піхота. У січні 1771 П.Калнишевський був нагороджений золотою медаллю з діамантами на андріївській стрічці.

Також було нагороджено 16 старшин Запорозької Січі. У війні широко використовувалися українські людські, матеріальні та фінансові ресурси. П. Румянцев із початком воєнних дій у Криму взяв із Малоросійського скарбу 100 тис. рублів асигнаціями на «татарські витрати». На початковому етапі війни канцелярія Малоросійського скарбу переслала до Головної провіантської канцелярії ще 95 337 руб. 52 коп. на потреби «шести драгунських полків, також Генералітету і польової аптеки, і глухівського гарнізонного полку». 12 червня 1770 Малоросійська колегія видала указ про надання 4 тис. руб. для потреб формування одного з підрозділів російського флоту. 22 березня 1772 імп. Катерина II звеліла видати командувачу 2-ї армії генерал-аншефу кн. Ю.Долгорукову 100 тис. руб. з України. Також згідно з указом Правительствуючого сенату українці були зобов'язані надавати необхідні кошти для транспортування артилерії до театру бойових дій.

1770 розпочалося грандіозне будівництво Нової Дніпровської оборонної лінії, до якого масово було залучено українське населення. Упродовж 1768—72 зусиллями військової експедиції Малоросійської колегії зібрано «для армій [1-ї та 2-ї] по 5 тисяч пар волів з належним числом погонщиків і 2 тисячі 500 фур. На потреби 2-ї армії додатково було придбано 1472 воли та 422 фури загальною вартістю 30 тис. руб. Для імперської артилерії українським коштом закупили в населення 1269 пар волів з возами вартістю 22 743 руб. 68 коп. 1774 для придбання російськими офіцерами коней виділено 19 888 руб. 50 коп. З українських селян також збиралися провіант, робоча худоба, шанцевий інвентар, десятками тисяч їх залучали до фортифікаційних робіт, перевезення в діючу армію провіанту і фуражу, переправи військ через водні перешкоди, заготовлення для діючої армії сухарів та сіна. Постійні побори змусили козацьку старшину Гетьманщини висунути вимогу до імперської влади «О заплате долгов малороссийскому народу».

Війна привела до зміни геополітичної та етнічної ситуації в Північному Причорномор'ї. Звідти були витіснені ногайці й татари, натомість відбувся приплив болгар, сербів, німців та представників інших