санням 28 (16) травня Бухарестського мирного договору 1812, який затвердив приєднання Бессарабії до Росії та перенесення кордону з Дністра на Прут до його впадіння в Дунай.
Літ.: Миллер А.Ф. Мустафа-паша Байрактар. — М., 1947; Урланис Б.Ц. Войны и народонаселение Европы. — М., I960; Внешняя политика России XIX и начала XX века. — М., 1962, т. 6; Бессарабия на перекрестке европейской дипломатии: Документы и материалы. — М., 1996; Мерников А.Г., Спектор A.A. Всемирная история войн. — Минск, 2005.
Є.Д. Петренко.
Війна 1828–1829. Викликана боротьбою європейських держав за поділ володінь Османської імперії. Приводом до війни стало закриття Туреччиною після Наваринської битви (жовтень 1827) в порушення Акерманської конвенції 1826 протоки Босфор, оголошення себе вільною від домовленостей із Росією та видалення російських підданих зі своїх володінь.
26 (14) квітня 1828 Росія оголосила війну Туреччині. На Дунай була спрямована 95-тис. армія генерал-фельдмаршала П. Вітгенштейна, якій протистояла 150-тис. армія Хусейн-паші. На Кавказі 25-тис. окремому корпусу генерала від інфантерії І. Паскевича протистояло 50-тис. турецьке військо.
У квітні–травні 1828 російські війська зайняли Дунайські князівства, а 8 червня (27 травня) в присутності імп. Миколи І, при допомозі задунайських козаків, які перейшли на бік Росії, почалася переправа човнами на правий берег Дунаю. Наприкінці травня російські війська захопили фортецю Ісакча, облягли Гірсов (нині м. Гиршова), Тульчу, Кюстенджі, Мачин та Браїлів. Останні дві фортеці здалися на початку червня 1828, а наприкінці червня 1828 був зайнятий Базарджик. Головні сили безуспішно облягали Шумлу (нині м. Шумен, Болгарія), а потім зосередили свої зусилля проти Варни, яка здалася 11 жовтня (29 вересня) 1828. На Кавказі російські війська захопили фортеці Анапу, Карс (нині місто в Туреччині), Ахалкалакі, Ахалцих, Ацхур (Грузія), Ардаган (нині місто Ардахан в Туреччині), Поті (Грузія) та Баязет (нині м. Догубаязит, Туреччина).
Упродовж зими 1828/29 війська з обох боків ретельно готувалися до наступних бойових дій. 1829 генерал-фельдмаршал П. Вітгенштейн був замінений генералом від інфантерії І. Дибичем, а Хусейн-паша — Решидпашою. На початку травня 1829 росіяни почали облогу Силістрії. Наприкінці травня 1829 ескадри адмірала О. Грейга і віце-адмірала Л. Гейдена блокували протоки й перервали будь-який підвіз морем до Стамбула.
11 червня (30 травня) 1829 І. Дибич розбив 40-тис. армію Решид-паші
