між Російською Федерацією та Чеченською республікою». У травні 1997 президент Чечні А. Масхадов уклав з Б. Єльциним угоду про мир. У вересні 1999 почалася Друга чеченська війна, а у грудні того ж року Б. Єльцин пішов у відставку. На позачергових президентських виборах у березі 2000 переміг В.В. Путін.
З метою зміцнення центральної вертикалі влади в Р. було утворено сім федеральних округів. Також було вирішено, що губернатори не засідатимуть у Раді Федерації та не обиратимуться на прямих виборах.
Президентом Чечні став колишній муфтій А. Кадиров, який був вбитий у травні 2004. Його наступником став син Рамзан Кадиров. Чеченський рух опору обрав терористичну тактику. У жовтні 2002 чеченські бойовики здійснили теракт в московському театральному центрі на Дубровці, у вересні 2004 захопили школу у Беслані. В спробі пом'якшити соціальне напруження власті Росії у 2005 ухвалили пріоритетні національні проекти у сфері охорони здоров'я, освіті, будівництві житла та сільському господарстві. У березні 2008 третім президентом РФ обраний Д.А. Медвєдєв.
Головою уряду став В.В. Путін. У березні 2012 президентські вибори виграв В.В. Путін, а головою уряду став Д.А. Медвєдєв. На початку 21 ст. триває конкуренція між двома російськими націоналізмами: цивільним (імперський, євразійський) та етнічним (ізоляціоністський). Російська еліта продовжує коливатися між проектом інтеграції у західний світ та вибірковим прийняттям його цінностей із збереженням російської цивілізаційної ідентичності та суверенітету.
За даними загальносоюзного перепису населення 1989 у Р. мешкало 4,4 млн. громадян українського походження. Головним чином вони проживали у Москві, Санкт-Петербурзі, Курську, Воронежі, Саратові, Владивостоці, Кубані, Дону, Оренбургу, Амурській області. Таке розселення було традиційним ще з часів Російської імперії, коли сформувалися райони компактного проживання українців: «Зелений клин» у басейні Амуру й узбережжі Тихого океану, утворений у другій половині 19 ст.;
«Малиновий клин» — на Кубані (на південний схід від Ростовської області), утворився від кінця 18 до кінця 19 ст. внаслідок переселення спочатку запорозьких козаків, а потім українських селян; «Сірий клин» — неофіційна назва регіону у південно-західному Сибіру та північному Казахстані.
Впродовж 1991–2002 за приблизними оцінками у Р. тимчасово працювали близько 2 млн. українських трудових емігрантів. За офіційними даними перепису населення (2002) у Р. мешкало 2 млн. 940 тис. етнічних українців. За неофіційними даними їх кількість сягає близько 10 млн. осіб. У регіонах компактного розселення українців створено громадські
