початку 1944 югослов'яни входили до складу понад 60 партизанських загонів на теренах України й Білорусі.
Згідно із Всеукраїнським переписом населення 2001 в У. нараховувалося 623 С.
Літ.: Крип'якевич І. Серби в українському війську 1650–1660 рр. // Записки Наукового товариства імени Шевченка. — Лв., 1920, т. СХХІХ; Шевченко Ф.П. Югослави в партизанських загонах на Україні в роки Великої вітчизняної війни. У кн.: Історичні зв'язки слов'янських народів. — К., 1963; Шевченко Ф.П. Серби і болгари в українському козацькому війську ХVII–XVIII ст. // Питання історії та культури слов'ян. — К., 1963; Наулко В.И. Развитие межэтнических связей на Украине. — К., 1975; Козлитин В. Русская и украинская эмиграция в Югославии (1919– 1945 гг.). — Х., 1996; Посунько О.М. Історія Нової Сербії та Слов'яносербії. — Запоріжжя, 1998; Києво-Могилянська академія в іменах, ХVII–XVIII ст. — К., 2001; Дмитрієв В.С. Серби в Україні (ХVIII — початок ХІХ ст.): Дис…. канд. іст. наук: 07.00.01. — К., 2006; Павлюченко О.В. Серби та Чорногорці в Україні (ХІХ — початок ХХ ст.). — К., 2009; Віднянський С., Іваненко О. Сербія в дослідженнях учених історико-філологічного факультету Харківського університету (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.) // Украс (2009), 2010, в. 1(4); Водотика Т., Савенок Л. Історія Слов'яносербії в контексті історичної регіоналістики // Регіональна історія України. — К., 2010, вип. 4; Костяшов Ю.В. Генерал Иван Хорват — сербский авантюрист на русской службе (вторая половина ХVIII века) // Славяноведение, 2012, № 2.
О.А. Іваненко.
СЕРБІЯ, Республіка Сербія (Република Србиja) — держава у Південно-Східній Європі. Форма правління — парламентська республіка. Столиця — м. Белград. Межує з Угорщиною, Румунією, Болгарією, Македонією, Албанією, Чорногорією, Хорватією, Боснією і Герцеговиною. Площа — 88 361 км2. Населення — 7 млн. 243 тис. осіб (2013): серби, угорці, албанці, боснійці, румуни, роми, словаки та ін. З 2000 С. є членом ООН. 2012 країна отримала офіційний статус кандидата на вступ до ЄС, кроком на цьому шляху стало підписання у квітні 2013 угоди про нормалізацію відносин між С. та Косово.
У 6–7 ст. територію С. заселили слов'янські племена. З 2-ї пол. 9 ст. відбувалася християнізація сербів. У сер. 10 ст. постало Сербське князівство на чолі з князем Рашки Чаславом, що об'єднав Рашку, Дуклю, Травунію і частину Боснії. На поч. 11 ст. у С. утвердилося візантійське владарювання. Боротьбу сербів проти Візантії очолив жупан Рашки Стефан Неманя, якому вдалося здобути незалежність сербської держави 1190. У 1217 князя Стефана ІІ (Першовінчаного) проголошено королем, а
