робітництво України і С. 2003 утворено Товариство українсько-словенської співпраці. У вересні 2004 в Україні відкрито посольство С., а через місяць у Любляні — посольство України.
Літ.: История Югославии. — М., 1963; Чуркина И.В. Словенское национально-освободительное движение ХIX века и Россия. — М, 1978; Чуркина И.В. История Словении. — М., 2011.
А.Ю. Мартинов.
СЛОВ'ЯНСЬКА БІБЛІОТЕКА в Празі — публічна, наукова бібліотека в галузі славістики. Заснована в Празі 1924 з ініціативи першого президента Чехословацької республіки Томаша Г. Масарика під назвою Російська (з 1927 — Слов'янська) бібліотека Міністерства закордонних справ ЧР з фондом у 200 тис. томів — переважно книг представників російської, української та білоруської міжвоєнної еміграції в Чехословаччині. Серед керівників і перших співробітників С.б. були українські емігранти: В. Тукалевський (1881–1936) — директор, М. Михальчук — заступник директора, О. Гайманівський — завідувач відділу української літератури з фондом понад 14 тис. томів, П. Зленко — видавець журналу «Український тиждень» (1932–1938), автор бібліографічного покажчика праць української міжвоєнної еміграції в ЧСР (1932), М. Баймак — автор підручника української мови для чехів, М. Пархоменко. Нині фонди бібліотеки нараховують близько 700 тис. томів, які охоплюють видання із славістики з усього світу, а також художні твори мовами слов'янських народів. До її раритетів відносяться стародруки 16–18 ст., Рагузька (Дубровницька) колекція Решетаря, частина бібліотеки Смірдіна кін. 18 ст. та перш. пол. 19 ст., історична література, альманахи та періодика, яка збереглася в «Російському закордонному історичному архіві». С.б. володіє друками України 16 ст. — львівським виданням «Апостола» з друкарні І. Федорова (1574) і «Острозькою Біблією» (1581), а також рідкісними виданнями 17–18 ст. києво-печерської, львівської, ставропігійної, чернігівської й унівської друкарень та величезною колекцією періодичної преси, в тому числі українських часописів, яких лише в Чехословаччині у міжвоєнні роки виходило кілька сотень: «Нова Україна» (1922–1928), «Наша спілка» (1923–1926), «Книголюб» (1927–1932), «Розбудова нації» (1928–1934) та ін. У 1958 за часів комуністичного режиму Чехословаччини зі С.б. вивезено до СРСР кілька тонн українських книжок, архівів, мистецьких творів, які було розпорошено по різних бібліотеках та архівосховищах або знищено радянською владою як буржуазно-націоналістичну літературу. Нині український фонд С.б. — один з найбільших, що зібраний в одній бібліотеці поза межами України: понад 70 тис. томів книг, журналів і газет, а також архівні матеріали й мистецькі твори. Серед унікальних
