до світової сім'ї демократичних країн усіх великих і малих народів, які прагнуть усунення тиранії, рабства, пригноблення й нетерпимості. У декларації наголошувалось, що ніяка сила у світі не зможе завадити союзним державам знищити німецькі армії на суходолі, підводні човни на морі й зруйнувати їх військові заводи з повітря.
У прийнятій на Т.к. Декларації трьох держав про Іран було зафіксовано намір урядів США, СРСР і Великої Британії зберегти повну незалежність, суверенітет і територіальну недоторканність Ірану. Учасники декларації заявили, що вони розраховують на участь Ірану в забезпеченні по завершенні війни міжнародного миру та безпеки згідно з принципами Атлантичної хартії (1941). Уряди трьох держав визнали підтримку Ірану під час війни, особливо в транспортуванні вантажів з-за кордону до Радянського Союзу та узгодили питання щодо подальшого надання економічної допомоги країні. По завершенні воєнних дій будьякі економічні проблеми Ірану, як і інших членів Об'єднаних Націй, мали розглядатися міжнародними конференціями та організаціями.
Літ.: Бережков В.М. Тегеран 1943. На конференции Большой тройки и в кулуарах. — М., 1968; Тегеран–Ялта–Потсдам: Сб. док. — М., 1971; Best G. Churchill: A Study in Greatness. — London, 2001; Тегеран-43: взгляд 60 лет спустя: материалы «круглого стола» 2 дек. 2003 г. — М., 2004.
О.А. Іваненко.
ТУНІС, Туніська Республіка (Republic of Tunisia) — держава у Північній Африці. Територія — 163,6 тис. км2. Населення — 10,6 млн. осіб (2012): араби (98%), європейці та ін. Столиця — м. Туніс. Офіційна мова — арабська. Т. — унітарна президентська республіка. Глава держави і виконавчої влади — президент, який обирається на загальних прямих виборах. Законодавчу владу представляє двопалатний парламент. Виконавчу владу здійснюють президент і уряд — Рада міністрів. Після революції у лютому 2011 й повалення президента Бен Алі відбувся розпуск парламенту. Обрані у жовтні 2011 Конституційні збори призначили тимчасового президента та тимчасовий уряд. Т. — член ООН (1956), ОАЄ (1963) та ряду інших міжнародних і регіональних організацій.
У давнину територія Т. була населена берберами. Близько 12 ст. до н.е. засновані перші фінікійські колонії, а згодом найвідоміша з них — Карфаген. У ІІ ст. н.е. Т. захопили римляни. У 439 північна Африка була відвойована у Західної Римської імперії вандалами. Т. став центром королівства вандалів і аланів, яке проіснувало до 534, поки його не зруйнували війська візантійського імператора Юстиніана І. Більше століття територія майбутнього Т. перебувала під владою Візантії. 670
