УГОРЦІ В УКРАЇНІ — одна з національних меншин, що проживає на території сучасної України. Угорські племена перейшли в Карпати зі сходу наприкінці 9 ст. й оселилися на Тисо-Дунайській низовині (Паннонії), почавши завойовувати волохів та слов'ян, які там жили. Заселення ними території нинішньої Закарпатської області України проходило також у результаті двох великих хвиль міграції: у 2-й пол. 13 ст. (після татаро-монгольської навали) і в 2-й пол. 16 ст. (війни з турками-османами). З часу входження Закарпаття до складу Угорського королівства (рівнинна частина в 9–10 ст., гірська — 13–14 ст.) і до включення краю до складу Чехословаччини (1919) У., які на поч. 20 ст. складали близько 30% населення, були панівним у соціально-економічному плані етносом у регіоні. У міжвоєнні роки частина У. емігрувала із Закарпаття до Угорщини. Серед тих, що залишилися (16% населення), було створено ряд політичних партій, найбільшим впливом користувалася Угорська національна партія, яка набирала на виборах у 1920–30-х рр. близько 10% голосів виборців. 1939 після окупації Карпатської України й анексії всієї території Закарпаття Угорщиною і до 1944 У. краю знову опинилися у привілейованому становищі. Наприкінці 1944 — на поч. 1945 після визволення Закарпаття Червоною армією від угорсько-німецької окупації близько 30 тис. У. краю зазнали репресій.
На території Української РСР У. Закарпаття опинилися після приєднання краю до СРСР у 1945. За переписом 1959 У. становили 13,6% населення Закарпатської області. Надалі їх частка повільно зменшувалася в результаті зовнішньої міграції і зниження народжуваності. За переписом 2001 в Україні нараховувалося 156 566 У. (0,3% населення): порівняно з переписом 1989 їх кількість зменшилася на 4%. Переважна більшість У. України — це мешканці Закарпаття (151,5 тис.), де вони становлять 12,1% населення області. Вони утворюють більшість населення в Берегівському районі (76,1%), близько третини населення Виноградівського та Ужгородського (з м. Чоп) районів, у Мукачівському — 12,7%, Хустському — 3,9%, Рахівському — 3,1%. Асиміляція У. Закарпаття в слов'янському середовищі традиційно була невеликою, насамперед завдяки компактному розселенню в межах кількох районів, окремі з яких межують з їх історичною батьківщиною — Угорщиною. Понад 95% У. називають рідною мовою угорську, 3,4% — українську, 1,0% — російську. Довге сусідське проживання У. і русинів-українців призвело до мовно-культурного взаємовпливу. Зокрема, у період т. зв. мад'яризації
