північному і південному напрямі від Львова, зайнявши облогові позиції.
Упродовж грудня 1918 — травня 1919 українські війська атакували львівський плацдарм, намагаючись захопити місто. До кінця листопада фронт проходив по лінії р. Тісна–Хирів–Перемишль–східні околиці Львова–Ярослав–Любачув–Рава–Руська–Белз–Крилов.
Фінансову та військову підтримку ЗУНР надавала Директорія УНР, зокрема з середини грудня 1918 до Галичини було направлено 20 тисяч гвинтівок, 300 кулеметів, 80 гармат, 20 літаків; близько 70 генералів, офіцерів з армії УНР були відкомандировані в Галицьку армію. 22 січня між ЗУНР і УНР було підписано «Акт Злуки», за яким ЗУНР увійшла до складу УНР як Західна область Української Народної Республіки.
3 січня 1919 польські сили увійшли на територію Волині, яку залишали німецькі окупаційні війська. До 14 січня всі ключові населені пункти регіону контролювалися поляками. Частини армій УНР і ЗУНР створили на Волині спільні Холмсько-Волинський і Північно-Західний фронти і захопили Володимир-Волинський і Ковель. У січні–березні 1919 поляки двічі намагались оволодіти цими містами, проте марно. У груднісічні бої точились за Перемишль, Хирів, Раву-Руську.
На півдні польсько-українського фронту українські війська здійснили спробу приєднати до ЗУНР Закарпаття, але через декілька днів залишили Закарпаття, не бажаючи воювати з Чехословаччиною.
На початку лютого 1919 ініціатива поволі почала переходити на бік Галицької армії. Начальною командою ГА було розроблено план наступу, що передбачав оволодіння залізничною колією на проміжку Городок–Судова Вишня, повне оточення і визволення Львова та здобуття Перемишля й відновлення кордону по р. Сян. Успішно розпочата операція була зупинена 25 лютого 1919 на вимогу Найвищої Ради держав Антанти.
Пропозиції поляків та місії Антанти з встановлення демаркаційної лінії було відкинуто українцями під час переговорів і 2 березня відновлено воєнні дії. У цей час поляки сконцентрували значну частину своїх військ на цьому відтинку фронту і завершили операцію з деблокування Львова.
У травні 1919 до ЗУНР прибула нова міжсоюзна комісія під керівництвом генерала Л. Боти, яка запропонувала нові умови перемир'я, зокрема про включення до складу ЗУНР нафтових районів. Ця пропозиція була відкинута поляками, і 15 травня вони розпочали наступ на всьому фронті, змусивши Галицьку армію відступати на схід. Після реорганізації і перегрупування українські частини під командуванням генерала О. Грекова 7 червня повели наступ у напрямку Чортків–Львів. Польську армію було відкинуто на лінію Дністер–Гнила Липа–Перемишляни–Підкамінь.
20–24 червня Галицька армія зайняла Бережани, Золочів, Рогатин, Бурштин, Ожидів і вийшла на підступи до Львова, звідки вона змушена
