Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Випуск 4 (2013).pdf/288

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

державі Ф.у. отримала офіційне визнання: 1443 жалуваною грамотою король Владислав сповістив про об'єднання грецької і руської церков з римською і надав православному духівництву ті ж самі права і привілеї, які мало католицьке. У подальшому, в умовах політичних домовленостей між урядами Литви, Польщі і Московії, перешкодою поширенню Ф.у. стало формальне позбавлення 1449 Ісидора влади в митрополії і передача церковної юрисдикції над нею обраному в Москві митрополитом Іоні. Разом з тим негативно ставлення до Ф.у. виявляло польське католицьке духівництво, яке розглядало справу об'єднання церков як цілковите панування латинського обряду, покатоличення православних. Тимчасом новий візантійський імператор Костянтин ХІ, який продовжив політику своїх попередників щодо союзу з Римом, прийняв прибулого в грудні 1452 до Константинополя кардинала Ісидора, який проголосив у храмі Св. Софії унію для візантійців і здійснив католицьку месу. Посиленню боротьби за впровадження Ф.у. сприяла культурна еліта Візантії, яка після захоплення турками Константинополя (1453) емігрувала до Рима. Там же константинопольський патріарх Григорій Мамма 1458, за згодою римського папи, висвятив на київського митрополита учня Ісидора — Григорія. Духовну владу останнього визнали унійні єпархії Великого князівства Литовського і Корони Польської: чернігівсько-брянська, луцька, володимир-волинська, галицька та ін. У 1460-х рр. він, проте, розірвав з унією, а новий патріарх Діонісій затвердив його очільником Київської митрополії.

Ф.у. діяла до початку 16 ст., а її впливи набули в Україні ширшу сферу життя, започаткувавши зв'язки з центрами культури і науки європейського Ренесансу.

Літ.: Бучинський Б. Студії з історії церковної унії // ЗНТШ, 1908, т. 85, 86; Mercati A. Il decreto d'unione del 6 luglio 1439 nell'Archivio Vaticano // Orientalia Christiana Periodica (Roma), 1945, vol. 11; Ваврик М. Флорентійські унійні традиції в Київській митрополії 1450–60 рр. // Записки ЧСВВ, серія ІІ (Рим), 1963, т. 4, вип. 3–4; Gill J. Il Concilio di Firenze. — Firenze, 1967; Moncak I. Florentine ecumenism in the Kyivan church. — Rome, 1987; Грушевський М. Історія України-Руси. — Київ, 1994, т. V; Пелешенко Ю. Київський митрополит Ісидор і доля Флорентійської унії в Україні // Київська старовина, 2000, № 2; Сильвестр Сиропул. Воспоминания о Ферраро-Флорентийском Соборе (1438–1439). — СПб, 2010.

М.М. Варварцев.

ФРАНЦІЯ, Французька Республіка (France, République Française) — держава в Західній Європі. Межує з Бельгією, Люксембургом, ФРН,