Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Випуск 4 (2013).pdf/294

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Збагаченню української літератури сприяла перекладацька діяльність Марка Вовчка, І.Я. Франка, П.А. Грабовського, Лесі Українки, В.І. Самійленка, М.П. Старицького, які зробили доступними для широкого загалу твори Ж.-Б. Мольєра, П.-О. Бомарше, Ж. де Сталь, П.-Ж. Беранже, В. Гюго, О. Барб'є, Ш. Бодлера, Еркмана-Шатріана, Ж. Верна, А. Доде, Е. Золя, А. Франса, П. Верлена та ін.

Поширенню на українських теренах надбань європейської культури сприяли гастролі французьких артистів. Тричі відвідувала Україну (1881, 1892, 1908) видатна французька актриса Сара Бернар, у репертуарі якої були п'єси «Дама з камеліями» О. Дюма-сина, «Орля» Е. Ростана, «Андрієнна Лекуврер» Е. Скріба, «Чаклунка» В. Сарду. У 1882 та 1889 на київській сцені виступав славетний французький актор Б.К. Кокленстарший у комедіях Ж.-Б. Мольєра «Смішні манірниці», М.А. Біссона «Сюрпризи розлучення» та ін. 1892 в Одесі його трупа давала спектаклі за п'єсами В. Шекспіра, Е. Еркмана та А. Шатріана. 1894 у київському драматичному театрі «Соловцов» виступала трупа знаменитого французького трагіка Муне Сюллі.

Козацька тематика, героїчні сторінки української історії упродовж другої пол. 19 ст. справляли вплив на розвиток французької драматургії.

1898 на сцені театру «Республіки» в Парижі була представлена п'єса А. Сільвестра та Ж. Морана «Kosaks», написана на основі повісті «Тарас Бульба» М. Гоголя. На поч. 20 ст. на сценах «Гранд-Опера» та інших французьких театрів виступав уславлений український співак І.О. Алчевський. Улітку 1909 він разом із французьким подружжям співаків П. Севельяком і П. Дональдо виконував у Києві та Харкові твори французьких, російських і українських композиторів, зокрема, романси М.В. Лисенка.

Провідною формою українсько-французьких взаємин у сфері образотворчого мистецтва 19 — поч. 20 ст. були творчі поїздки вітчизняних художників до Ф. Прижиттєві виставки картин І.К. Айвазовського відбувалися в Парижі (1843, 1857, 1879, 1887, 1890) та Ніцці (1872, 1873, 1874, 1886). За полотна, представлені на паризькій експозиції 1857, він був нагороджений орденом Почесного легіону. Починаючи з 1870 українська художниця М.К. Башкирцева працювала у Франції, а 1877 вона вступила до Академії Жюльєна. Кавалером ордена Почесного легіону став М.С. Ткаченко, удостоєний цієї нагороди за картину «Російська ескадра в Тулоні». 1900 на Паризькій всесвітній виставці він отримав другу золоту медаль; 1905 на міжнародній виставці у Льєжі — велику золоту медаль; у Паризькому салоні 1907 дістав «Почесний відзив», а в 1911–1912 — другу й третю золоті медалі. Широке визнання у Ф. здобула діяльність М. Бойчука і створеної ним школи церковного малярства — «Renovation Byzantine». Паризький період біографії українського скульптора, живо-