Перейти до вмісту

Сторінка:Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. – Випуск 4 (2013).pdf/303

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

дан, композитор Л. Бетховен, філософи І. Кант, Т. Пейн, Ф. Буонаротті, історик А. Шльоцер та ін. З ними письменників, митців і мислителів України об'єднувала позиція заперечення феодально-кріпосницького ладу, що відбилося в поемі «Енеїда» І. Котляревського, оді «На рабство» та комедії «Ябеда» В. Капніста тощо. На Сумщині гурток А. Паліцина розгорнув студії і переклади творів французьких енциклопедистів, ліберальні проекти перебудови суспільно-політичного й економічного устрою Російської імперії розробляв В. Каразін.

Ідеї Ф.р. надихали декабристські товариства — Південного та Об'єднаних слов'ян. «Вельми корисною» називав революцію 1789 П. Пестель.

У 1820-х рр. із спадщиною духовних батьків Ф.р. — Вольтера («Філософський словник»), Монтеск'є («Дух законів»), Руссо («Про суспільний договір») — знайомилася молодь на лекціях професорів-«вільнодумців» Ніжинської гімназії вищих наук. У 1840-х рр. засновники КирилоМефодіївського товариства, складаючи демократичні засади політичного відродження України, були сповнені, за твердженням одного з них — В. Білозерського, «бажання рівності, навіяне французькими ідеями».

Разом з тим у своєму програмному документі «Книга буття українського народу» кирило-мефодіївці негативно оцінювали терор Ф.р., внаслідок якого французи «підпали у гіршу неволю». Протягом 19 — поч. 20 ст. до досвіду Ф.р. зверталися всі визвольні рухи в Україні, які ставили за мету ліквідацію самодержавства і соціального гноблення, здобуття національної свободи. В арсенал їх революційних традицій увійшли відзначення дня штурму Бастилії, виконання «Марсельези» на демонстраціях і мітингах та інші ритуали й символи Ф.р.

Літ.: Aulard A. Historire politique de la Révolution française. Origines et développement de la démocratie et la republique (1789–1804). — Paris, 1901. (Пер.: Олар А. Политическая история Французкой революции. Происхождение и развитие демократии и республики 1789–1804. 4-е изд. — М., 1938); Лучицкий И.В. Состояние земледельческих классов во Франции накануне революции и аграрная реформа 1789–1793 гг. — К., 1912; Борщак І. Наполеон і Україна. — Львів, 1937; Джеджула К.Е. Россия и Великая французкая буржуазная революція конца ХVIII века. — К., 1972; Коваленко Н.А. Велика французька буржуазна революція і громадськополітичні рухи на Україні в кінці ХVІІІ ст. — К., 1973; Кропоткин П.А. Великая французкая революция 1789–1879. — М., 1979; Soboul A. Révolution français. — Paris, 1983; Манфред А.З. Великая французкая революция. — М., 1983; Ревуненков В.Г. Очерки по истории великой французкой революции, 1789–1799. Изд. 2-е, доп. — Л., 1989; Великая французкая революция и Россия / Под ред. А.В. Адо и В.Г. Сироткина. — М., 1989; Карлейль Т. История французской революции / Пер с англ. — М., 1991.

М.М. Варварцев.