ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА 1654 — козацька рада, скликана урядом Б. Хмельницького 18 (8) січня 1654 для проголошення акта прийняття Військом Запорозьким зверхності російського царя Олексія Михайловича. Скликанню П.р. передували переговори гетьмана Б. Хмельницького, генерального писаря І. Виговського та переяславського полковника П. Тетері з главою російської делегації боярином В. Бутурліним 17 (7) січня 1654 щодо процедури проголошення акта переходу Війська Запорозького під «високу руку царя». Узгоджена сторонами процедура не передбачала скликання Генеральної військової ради 18 (8) січня 1654.
Обговорення українською стороною питання доцільності прийняття царської протекції мало відбутися в ході призначеної на ранок цього дня старшинської ради. Після цього планувалось оприлюднення В. Бутурліним грамоти царя Олексія Михайловича, адресованої гетьману та всьому Війську Запорозькому, обговорення її змісту козацькою старшиною й складання присяги вірності цареві в соборній церкві Переяслава.
Рішення про скликання козацької ради із розширеним складом учасників, вочевидь, було ухвалено в ході проведення вранці 18 (8) січня старшинської ради. Оскільки проведення загальної ради було призначено на 2-у год. пополудні того ж таки дня, а Військо Запорозьке після завершення виснажливої Жванецької кампанії 1653 було розпущене по домівках, взяти участь у проведенні цього зібрання реально могли лише ті старшини й козаки, які супроводжували Б. Хмельницького до Переяслава, а також місцеві козаки та міщани. Достеменно відомо, що в роботі П.р. взяли участь полковники Переяславського, Чигиринського, Черкаського, Канівського, Корсунського, Білоцерківського, Київського, Чернігівського, Ніжинського, Прилуцького, Миргородського та Полтавського полків (відсутніми були брацлавський, уманський, кропивнянський, кальницький та паволоцький полковники). Загалом же на П.р. були присутні близько двохсот старшин полкового і сотенного рівня. Кількість рядового козацтва була мінімальною.
З опису П.р., складеного російськими приказними дяками з наказу боярина В.Бутурліна, відомо, що на її початку до присутніх із промовою звернувся Б.Хмельницький, нагадавши всім трагічні перипетії боротьби з Польщею, а також змалювавши можливі, відверто невтішні, перспективи політичного розвитку України під протекцією турецького султана, кримського хана чи польського короля. Одночасно він у досить привабливих фарбах представив переваги визнання зверхності одновірного московського монарха, повідомивши про прибуття до Переяслава його повноважної делегації. Заклики Б. Хмельницького не викликали заперечень з боку учасників П.р., котрі висловили йому одностайну підтримку.
По завершенні П.р. гетьман і старшина відвідали главу російської делегації, який ознайомив їх зі змістом царської грамоти Б. Хмель-
