видання Шевченкового «Кобзаря», до якого увійшли й політичні поеми.
Відомий чеський етнограф Франтішек Ржегорж присвятив більшу частину свого життя науковим дослідженням побуту й культури українського люду в Галичині, його земляк і колега Євген Рихлик — вивченню чеського етносу в Україні, а Вікентій Хвойка став одним із засновників сучасної української археології. Багатогранними були чесько-українські взаємини в 20 ст. У міжвоєнний період, наприклад, ЧСР досить активно співпрацювала із ЗУНР, УНР, а потім — УРСР, допомагала голодуючим в Україні у 1921–1922, від 1921 здійснювала т.зв. «російську акцію» з надання всебічної допомоги емігрантам з Росії, зокрема понад 20 тис.
біженцям з українських земель. У цей період Прага стала одним із важливих центрів українського культурного, наукового й громадськополітичного життя і до 1945 залишалась провідним центром української еміграції в Європі: тут були створені і матеріально підтримувались урядом ЧСР десятки українських наукових, навчальних і культурних закладів та громадських організацій (УВУ, УГА, УВПІ та ін.), виходило близько 100 українських періодичних видань. Після Другої світової війни і встановлення комуністичного режиму в Чехословаччині посилилися негативні тенденції в житті української громади. Українські установи, створені емігрантами, було ліквідовано як «антирадянські» та «буржуазнонаціоналістичні», а ті діячі національної культури, які не встигли або не захотіли виїхати на Захід, були заарештовані НКВС, депортовані до СРСР та репресовані. Наслідком цього, а також офіційних масових трансферів (оптація громадян між ЧСР і СРСР 1945–1947), соціально-економічних і політичних заходів у регіонах компактного проживання українців стало скорочення їх чисельності в Ч. у понад 2 рази.1951 тут був утворений Культурний союз українських трудящих Чехословаччини (КСУТ), який наприкінці 60-х рр. об'єднував 7,5 тис. членів у 268 осередках. 1968 була заснована організація українців Ч. — Український культурно-освітній союз, членами якої стали 4 тис. українців, які проживали в Празі. У 1990 КСУТ набув нової назви — «Союз русинів-українців Чехословаччини», а також засновані нові організації — Об'єднання українців у Чеській Республіці та Українська ініціатива в Чеській Республіці, яка почала видавати українською мовою ілюстрований культурно-політичний квартальник «Пороги» та греко-католицький церковний вісник «Єдиним серцем». У 2001 в країні налічувалось понад 8,5 тис. українців (0,1% усього населення республіки), переважно громадян старшого віку. Нині в чесько-українських відносинах важливою проблемою є взаємини чеського суспільства з українськими заробітчанами, кількість яких неухильно збільшується. Якщо 1986 загальна чисельність зареєстрованих на постійне чи тривале проживання з України становила 35 тис., то 1993 — 160 тис. осіб. Проте, легально трудилося лише 50% українців. Всього в Ч.
