ковським царем. В кн.: Ювілейний збірник в честь професора Ст. Дністрянського. — Прага, 1927; Андрусяк М. Переяславський договір. В кн.: Збірник матеріалів V наукової конференції НТШ. — Торонто, 1954; Яковлів А. Українсько-московська угода 1654. — Нью-Йорк, 1954; Смолій В.А., Степанков В.С. У пошуках нової концепції Визвольної війни українського народу ХVІІ ст. — К., 1992; Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. — К., 1993; Горобець В.М. Від союзу до інкорпорації: Українсько-російські відносини другої половини ХVІІ — першої чверті ХVІІІ ст. — К., 1995; Переяславська рада 1654 року. (Історіографія та дослідження). — К., 2003; Горобець В. «Волимо царя східного». Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава. — К., 2007.
В.М. Горобець.
ПЕРЕЯСЛАВСЬКА УГОДА 1649 — угода про перемир'я між військами Української держави та Речі Посполитої, укладена 24 (14) лютого 1649 в Переяславі. Зумовлена контрнаступом Речі Посполитої в Білорусі, Галичині, на Волині та Поділлі й селянськими повстаннями. Первісно місцем переговорів було обрано Богуслав, пізніше — Переяслав, куди представники Речі Посполитої прибули 19 (9) лютого 1649. Їх очолювали дипломати А. Кисіль та В. Мясковський. У складі делегації були також кн. З. Четвертинський, М. Кисіль (брат керівника посольства), Бжозовський. З української сторони переговори вели Б. Хмельницький і кілька полковників, серед яких джерела вирізняють Ф. Джалалія. У той час у Переяславі були присутні також посли Московської держави й Трансильванського князівства, яких гетьман умисно запросив до Переяслава для демонстрації полякам своєї сили й авторитету. 20 (10) лютого А. Кисіль урочисто передав від імені польського короля Яна ІІ Казимира Ваза Б. Хмельницькому гетьманські клейноди (булаву й прапор), що означало офіційне визнання Річчю Посполитою його гетьманської влади. У ході переговорів Б. Хмельницький висував програму, яка передбачала поширення Української держави на всі етнічні українські землі. Але з низки причин, насамперед через контрнаступ військ Речі Посполитої на початку 1649, умови перемир'я, висунуті українською стороною, були скромнішими, зокрема, кордон мав пролягати тільки по річках Горинь і Прип'ять. Перемир'я укладалося приблизно на 3 місяці — до Зелених свят, тобто до свята Троїці за старим стилем. Йшлося також про те, щоб ліквідувати унію, забезпечити київському православному митрополиту місце в сенаті Речі Посполитої, а посаду київського воєводи закріпити за православними, видати Б. Хмельницькому Д. Чаплинського, виключити
