змогла провести її штурм. 25 вересня 1914 авангард російських військ навіть прорвався через Ужоцький перевал у Карпатах і вийшов на територію Угорщини. Однак закріпитися на карпатських перевалах російським військам не вдалося, а бойові дії набули позиційного характеру.
У результаті Галицької операції 1914 російські війська просунулися вглиб імперії Габсбургів на 280–300 км і захопили Галичину, Буковину та частину Польщі. Австро-угорські війська втратили 400 тис. осіб (у т. ч. 100 тис. полоненими) і 400 гармат. Втрати росіян становили бл. 230 тис. осіб і майже 100 гармат.
Вважаючи незворотним процес приєднання Галичини і Буковини до Російської імперії, 21 серпня 1914 царський уряд створив Галицьке генерал-губернаторство на чолі з Г. Бобринським. Нова адміністрація розділила окуповані території на Львівську, Тернопільську, Перемишльську та Чернівецьку губернії, призначила градоначальників, створила поліцію, жандармські управління. Знаючи про існування в Галичині потужних самостійницьких настроїв, українських політичних, економічних, культурних організацій, які становили кістяк українського національного руху, російська окупаційна адміністрація розгорнула широку кампанію боротьби з українством. Особливих переслідувань зазнало греко-католицьке духовенство. 18 вересня 1914 був заарештований і вивезений у Росію митрополит А. Шептицький. Загалом тисячі галичан вивезено як заручників (лише через Київ пройшло бл. 12 тис.).
На рубежі 1914 і 1915 на Південно-Західному фронті настало затишшя. Восени 1914 на боці Австро-Угорщини у війну вступила Османська імперія, а тому загроза нависла над українськими землями ще і з півдня.
Для захисту узбережжя Чорного моря аж до румунського кордону з військ Одеського військового округу була створена 7-а армія.
22–24 січня 1915 австро-німецькі війська розпочали наступ на російські позиції, завдаючи удару з Ужгорода на Самбір та з Мукачевого на Стрий. Російська армія 25 січня розпочала контрнаступ на лівому фланзі, однак під натиском противника змушена була відступати до річок Дністер і Прут. Невдалими виявилися й спроби австро-німецьких військ деблокувати Перемишль, який 6 місяців перебував в оточенні російських військ. 22 березня 1915 гарнізон, що налічував на той час 120 тис. осіб, капітулював (основна причина — вичерпання усіх харчових запасів).
У полон потрапили 9 генералів, 2,5 тис. офіцерів. Протягом усього березня російські 8-а і 3-я армії вели постійні бої, однак прорватися на Будапешт через Карпати не вдалося. У Карпатській битві 1915 добре себе зарекомендували українські січові стрільці, до яких австрійці спочатку ставилися доволі скептично. Вони взяли участь у боях на г. Маківка недалеко від Славська (нині селище Славське Львівської обл.) 23 березня — 4 квітня 1915. Загалом у ході Карпатської операції 1915 російським
