нання Румунії до Антанти, російський наступ полегшив становище англійців і французів на їх фронті.
Останню велику наступальну операцію під час П.с.в. ПівденноЗахідний фронт провів улітку 1917, але не досяг жодних успіхів. Більше того, внаслідок контрнаступу австро-німецьких військ російські армії відійшли північніше Бродів і зупинилися на лінії Збараж–Скалат–Гримайлів, далі — по р. Збруч до Дністра, де з'єднувалися з Румунським фронтом. Жовтневий переворот у Петрограді 1917 та початок революційних подій в Україні, створення Української Народної Республіки зумовили призупинення бойових дій на українських землях. Генеральний секретаріат Української Центральної Ради 23 листопада 1917 вирішив об'єднати Південно-Західний і Румунський фронти в Український фронт, а сама Українська Центральна Рада розпочала переговори про завершення війни. Перший мирний договір у війні 1914–18 був підписаний саме УНР 9 лютого 1918 в Бресті-Литовському (нині м. Брест, Білорусь) із Німеччиною.
П.с.в. значним чином вплинула на українське суспільство. Переважна більшість українських солдатів і офіцерів обох імперій виконували свій військовий обов'язок і воювали в арміях тих держав, де вони народилися і жили. Патріотичний підйом на початку війни з обох сторін був значним, чому посприяла й позиція провідних суспільно-політичних сил, у т. ч. українських, спрямована на підтримку війни. Лише згодом конфлікт між Австро-Угорщиною і Росією почав розглядатися українськими політиками Галичини і Наддніпрянщини як можливість здобуття для українських земель більшої автономії, а то й незалежності. Для політичної орієнтації українського народу і захисту його національних інтересів були створені Головна українська рада, Союз визволення України, Загальна українська рада, Українська парламентська репрезентація.
Унаслідок воєнних дій значно загострилася соціально-економічна ситуація на українських землях. Бл. 61% працездатних чоловіків із сільської місцевості були мобілізовані на фронт, через що 1916 посівні площі в Україні зменшилися на 1,9 млн. десятин порівняно з 1913, а валовий збір сільськогосподарської продукції — на 200 млн. пудів. Війна найбільш відчутно вдарила по малозабезпечених верствах села: на поч. 1917 із 3 млн. 980 тис. селянських господарств 640 тис. не мали засівів, 1 млн. 400 тис. — коней, 1 млн. 142 тис. — корів. Суперечливою і проблематичною була ситуація в промисловості. З одного боку, значно розширився державний вплив, а низка підприємств отримали вигідні військові замовлення, що дало їм змогу значно наростити обсяги виробництва продукції. Однак водночас війна призвела до порушення усталених внутрішніх і зовнішніх торгівельних зв'язків, диспропорцій у товарному обміні, а також між військовим і цивільним
