ський служить «месу на славу праці і трудящих». Нині П.Т. відзначається майже в усіх країнах світу; в його організації беруть участь різні за ідеологічними і політичними орієнтаціями партії, профспілки й громадські рухи, що зумовлює проведення часом відокремлених одна від одної маніфестацій.
Літ.: El Primero de Mayo en el mundo. — Mйxico, 1981–1982, vol. I–II; Россель А. 1 Мая. 90 лет борьбы трудящихся мира. — М., 1982; Фрикке Д. 1 Мая: история, традиция, борьба. — М., 1986; Фонер Ф.Ш. Первое Мая. Краткая история международного праздника рабочих. 1886–1986. — М., 1988; Варварцев Н.Н. Первомая живые истоки. Исторический очерк. — К., 1989.
М.М. Варварцев.
ПЕРШИЙ ЧЕХОСЛОВАЦЬКИЙ КОРПУС. Сформований на території СРСР на початку 1942 під командуванням підполковника Людвіка Свободи. Пройшов бойовий шлях від Бузулуку через Соколово на Харківщині, Київ, Білу Церкву, Жашків, Буковину, південну Польщу, Дуклю, Липтовський Мікулаш, Злин, Остраву до Праги, де 17 травня 1945 відбувся парад воїнів корпусу.
Початком його історії слід вважати радянсько-чехословацький договір про співробітництво у війні проти гітлерівської Німеччини від 18 липня 1941, згідно з яким чехословацький уряд в еміграції на чолі з президентом Е. Бенешем дістав повне визнання як рівноправний представник союзницьких держав і можливість формувати на радянській території військові підрозділи. 27 вересня 1941 на підставі цього союзницького договору було підписано військову угоду, де викладалися положення про формування чехословацьких військових підрозділів у СРСР.
Вже на початку 1942 у приуральському містечку Бузулуці був утворений 1-й батальйон майбутньої механізованої бригади, який на початку 1943 був направлений на Вороніжський фронт і 1 березня пішим маршем прибув у визволений Харків у складі 26 офіцерів і 944 солдатів та молодших командирів. Організаційним ядром батальону стали воїни колишнього Чехословацького легіону (сформованого у 1917–1918 на Україні) на чолі з підполковником Л. Свободою, які емігрували в СРСР після окупації Польщі у вересні 1939 і до 1941 були інтерновані в Суздалі. До складу батальону увійшли також колишні бійці інтернаціональних бригад в Іспанії, чехословацькі політемігранти, радянські громадяни словацької та чеської національностей. Зокрема, після визволення Рівного та Луцька на початку лютого 1944 підрозділи вже 1-го Чехословацького армійського корпусу були суттєво поповнені за рахунок волинських чехів та словаків і нараховували понад 16 тис. воїнів.
Поповнювався корпус також за рахунок солдатів словацьких частин на
