Водночас на початку 1919 частини Червоної армії вступили на територію Українcької Народної Республіки. Розпочався також наступ у Литві та Білорусі, де було утворено Західний фронт.
В умовах кардинальної зміни військово-політичного становища на Сході Європи 25 червня 1919 Паризька мирна конференція дала згоду на окупацію Польщею Східної Галичини до р. Збруч. У середині липня польські війська зайняли всю Східну Галичину, а у серпні міста Луцьк, Дубно, Рівне та Кременець, восени Кам'янець-Подільський, Проскурів і Старокостянтинів.
У жовтні–грудні 1919 у Мікашевичах (Білорусь) воюючі сторони почали таємні переговори, які закінчилися безрезультатно. З кінця 1919 командування військ радянських республік почало стягувати на польський фронт найбільш боєздатні з'єднання. Поразка армії УНР на фронтах і вихід червоноармійських з'єднань майже до р. Збруч змусили уряд С. Петлюри погодитись на запропоновані поляками важкі для УНР умови щодо кордонів і піти на воєнно-політичний союз з Польщею. 22 квітня 1920 між міністрами закордонних справ Польщі та УНР було підписано спільну політичну конвенцію, а 24 квітня її було доповнено військовою конвенцією, за якою польські і українські війська мали виступити спільно проти Червоної Армії. Навесні 1920 польська армія нараховувала 738 тис. чол. 25 квітня 1920 за наказом Ю. Пілсудського розпочався наступ на Київ. Польськоукраїнські війська підтримали дві бригади Червоної Української Галицької Армії, що 23 квітня перейшли на сторону Армії УНР. Їм протистояли радянські війська Західного і Південно-Західного фронтів, що нараховували 65,2 тис. бійців.
Головний удар польське командування планувало завдати на території України — оточити і знищити армії Південно-Західного фронту. До 30 квітня польсько-українські війська зайняли міста Овруч, Коростень, Житомир, Бердичів, Козятин, Жмеринку, Вінницю. 7 травня ввійшли у Київ. Вони були зупинені частинами радянської армії на лінії Вишгород–Бровари–Бориспіль. 26 травня наступ розпочав Південно-Західний фронт.
Уже 5 червня 1-а Кінна армія С. Будьонного прорвала польську оборону, і 7 червня зайняли Житомир та Бердичів, а 12 червня вступили до Києва.
До кінця червня воєнні дії були перенесені на територію Західної України. На початок липня війська Польщі відступали на всіх напрямках.
Червона Армія також активізувала бойові дії на Західному фронті в Білорусі. 5–16 липня становище на польсько-радянському фронті розглядала Верховна Рада Антанти на конференції у Спа. Західноєвропейські держави обіцяли матеріальну і військову допомогу полякам за умови відведення польських військ за лінію Керзона. У липні–серпні 1920 Польща
