корсунський полковник, герой визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького Станіслав Мрозовецький (загинув під Збаражем 1649) та ін. На студії до П.у. приїздили з різних місцевостей України, найчастіше зі Львова: 1591 — Іоанн Альнпек — відомий в місті німецький аптекар і письменник, 1592 — брати з грецького купецького роду Корняктів тощо. У Падуї продовжували наукову кар'єру виконавці докторських студій, обіймаючи потім посади професорів, серед яких у 1670-х рр. був Михайло Боїм. Ще раніше сюди перейшов з Болоньї, де отримав 1449 докторат з медицини, математик і астроном Мартин Іоан (родом з Перемишля).
У 19 ст. П.у. здійснював зв'язки з усіма університетськими центрами України. Від 1836 його випускник Т. Ванцетті працював професором у Харківському університеті, де здобув визнання авторитетного в Європі фахівця з оперативної хірургії та офтальмології, а, повернувшись 1853 до альма-матер, навчав вже італійську молодь набутими в Україні знаннями.
Обидва університети налагодили також обмін науковими препаратами — з ініціативи проф. анатомії П.у. Л. Брунетті, якого харківські вчені обрали 1868 своїм почесним членом. Його працями послугувався в ці роки й медичний факультет Новоросійського університету в Одесі. У Києві першими в 1830-х рр. встановили наукові контакти з П.у. ботаніки, організувавши обмін насіннєвим матеріалом для своїх ботанічних садів і дослідницькими публікаціями. Серед науковців П.у. постали зацікавлення проблемами історії та сучасного становища України, до яких привернув увагу своїм подорожнім звітом проф. судової медицини А. Томассіа — «Поїздка до Києва» (1898), перевиданим у Падуї 1902 окремою книжкою під назвою «Святий Київ». Проголошення державної незалежності України в 1991 надало новий поштовх науково-освітньому співробітництву Падуанського, Київського та інших університетів обох кран.
Літ.: Archiwum nacij polskiej w uniwersytecie padewskim. — Wroclaw, 1971, 1972, t. 1–2; Наливайко Д.С. Україна і європейське Відродження // Вітчизна, 1972, № 5; Goleniščev-Kutuzov I.N. Rinascimento italiano e le letterature slave dei secoli XV e XVI. — Milano, 1973, vol. 1; Пахльовська О.Є.-Я. Українсько-італійські літературні зв'язки ХV–ХХ ст. — К., 1990; L'universitа in Italia fra etа moderna e contemporanea. — Bologna, 1991.
М.М. Варварцев.
ПАКИСТАН. Ісламська республіка Пакистан (Pakistan) — держава на півдні Азії. Площа 803,9 тис. км2. Населення 177,8 млн. осіб (2013): панджабці, пуштуни, белуджі, кашмірці та інші. Державна мова — урду, офіційна — англійська мова. Столиця м. Ісламабад (до 1959 Карачі). За
