Сторінка:Українські думи та пісні історичні (Д. Ревуцький, 1919).pdf/84

— 78 —

гей, зібрав військо славне запорозьке
та й пішов орду бити.
5.Ой, у неділю рано-пораненьку
Софрон із ордою стявся,
а в понеділок, в обідню годину,
сам в неволеньку попався.
— „Ох, і ти козаче, козаче Софроне!
10.А де-ж твої прегромкі рушниці?“
— „Гей, мої рушниці в хана у світлиці,
сам я молод у темниці.“
— „Ох, і ти козаче, козаче Софроне!
А де-ж твої ворониї коні?“
15.— „Гей, мої коні в хана на припоні,
сам я молод у неволі,
Ох, і виведіте мене, виведіте
на Савур-могилу,^[1]
гей, нехай стану, гляну-подивлюся
20.я на свою Україну!
А з тії могили видно всі країни,
сиз орел літає,
гей, стоїть військо славне запорозьке
та як мак процвітає.“^[2]

 

11.

 

<poem>1.В Царіграді на риночку
та п'є Байда мед-горілочку,
ой, п'є Байда та не день, не два,
не одну нічку, та й не годиночку;

1. Пк. 239, ст. 13.
2. Пк. 186, ст. 40.