патріотичним, яким не був прим. також на скрізь національний »Ґец фон Берлїхінґен«.
Що Ґете основою своєї національно-патріотичної поеми зробив нїмецьке міщанство надренської околицї, се зовсїм природне супроти того факту, що він сам походив із того міщанства і жив, не вважаючи на своє високе суспільне становище, міщанським, і то досить скромним життєм. У його поемі не бачимо тогочасного нїмецького селянина, але міщанська сїмя, змальована в поемі, крім міщанського промислу займається також рільництвом, і може служити зразком того, як міг виглядати в тих часах заможний та освічений нїмецький селянин. У всякім разї міщанство було тодї в Нїмеччинї і лишило ся й доси головним двигачем культури науки та лїтератури. В містах Нїмеччини протягом XIX. в. під впливом величезного розвою новочасного промислу з одного боку та новочасних визвольних ідей з другого боку, виросла також нова сила — робітництво з його кооперативними та полїтичними орґанїзаціями, сила, про яку в поемі Ґетого нема ще навіть жадного натяку. Так самого не знаходимо в тій поемі нїчого такого, щоби вказувало на будучий величезний розвій мілїтаризму в Нїмеччинї, хоч кінцевий акорд поеми — промова Германа, в якій він виявляє свою готовість станути в оборонї своєї вітчини проти зовнїшних ворогів, свідчить про те, що Ґете відчувавав потребу такої орґанїзації нїмецького народа, яка-б у разї потреби могла поставити »силу проти сили«, „Macht gegen Macht“.
Що до композиції поеми варто завважити що вона складається з девяти пісень, яким автор дав подвійні титули, а власне перед кождим річевим титулом, що зазначує головну тему піснї, назву одної девяти Муз, ось у якім порядку 1. Каллїопе — Муза епічної поезії, відповідно до епічної експедиції змісту поеми; 2. Терпсіхора — Муза танцю, відповідно до головної теми сеї пісні, в якій оповідається про стрічу Германа з Доротеєю і описано прикру сцену між Германом і його вітцем; 3. Талїя — Муза комедії, відповідно до характеристики міщанства, а особливо аптикаря, по
