Тим-то послухайте сю нову пісню, і випиймо ще раз!
Хай і любов і вино й приязнь ваш слух підкупля!
Нїмцїв виводжу вам тут у їх тихій та скромній домівцї,
Де близь природи живе людяно ще чоловік.
35І хай провадить нас дух віршаря, який всїм нам на радість.
Славну „Люїзу“ свою з другом достойним звязав.
Також сумні образи сього часу кладу перед вами
Та перемогу бере смілість здорових племен!
Як що вам сльози з очей спів мій витисне, або приємність
40 Зродить в душі, притиснїть щиро до серця мене!
Мудро розмовмось потім, бо конець нас отсього столїття
Мудрости вчить, бо кого доля не вчила ума?
І веселійше глядїть на минулі терпіння та болї,
Як що вам радісний дух зайвим явить не одно!
45Много людей ми пізнали й народів; нехай-же пізнавши
Й власнеє серце всїм нам втїху знаннє те справля.
