По обопільних привітах почав говорити найперший
70Пан аптикар і сказав троха навіть сердито такеє:
„Далебі, що за народ! І не лїпший, один від другого.
Кождий дивити ся рад, коли ближнього трафить нещастє.
Адже-ж збігається люд погледїть на пожежу, що нищить,
Або на бідних злочинцїв, коли їх провадять на страту.
75Ось і сьогоднї всї йдуть поглядїти на вигнанцїв бідних,
На їх біду й не подума нїхто, що подібне нещастє
Може постигнуть його незабаром, або на будуще.
Ся легкодушність страшна, та лежить вона в людській природі“.
А благородний на те відзивається парох розумно,
80Він, хоч віком молодий, мужнїх лїт був окрасою міста.
Сей добрий знавець життя та того́, що потрібно громадї,
Знаючи добре високую вартість писання святого,
Що поведїнку людей відкрива нам і вдачу людськую;
Знав також добре досить і найлїпшії світськії твори.
85Сей і сказав: „Не ганю я людей залюбки́ лиш за теє,
Що нешкідливий наклін, який дасть їм природа,
Бо, що нї розум, нї ум не потрафить, те часто
Робить щасливий наклін, що сильнїйший від нашої волї.
Як би цїкавість людей не тягла на могучі принади,
90То, чи-ж пізнали-б вони, як то гарно уладжено в світї
Бо спершу́ чоловік забажає нового, а потім
І пожиточне роби́ть почина невтомимо та пильно.
Врештї жадає добра, що його красить і підносить.
В юности другом йому наймилїйшим бува легкодушність,
95Що небезпеку йому закриває і гоїть швиденько
Горя болючого слїд, скоро тільки воно проминуло.
Певно, щаслив чоловік, у якого в дозрілому віцї
Розум постійний розвивсь із такого веселого духа,
Чи то в щастю, чи то у бідї рівноваги не тратить,
100Він бо знай робить дїло й повертає колишнії шкоди“.
Та господиня сейчас нетерпляче сказала ввічливо:
Ось оповіджте, що там ви видали, на се я цїкава“.
— „Тяжко“ — промовив на те аптикар, споважнївши „щоб скоро
Веселість я відзискав після того, що там я дізнав ся.
105І хто-ж сказати-би міг усе те ріжнородне нещастє!
Вже здалека ми побачили пил, іще заки прибули
В низ по левадї, бо похід з горбка на горбок непроглядно
Тяг ся і годї було хоч що-то серед нього пізнати.
