691
Книга псалмів 35, 36
13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.
1 Давидів. Не розпалюйся гнівом свої́м на злочинців, не май за́здрости до беззаконних,
2 бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
3 Надійся на Господа й добре чини, землю заме́шкуй та правди дотримуй!
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він спо́внить тобі твого серця бажа́ння!
5 На Господа здай доро́гу[1] свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 і Він ви́провадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов пі́вдень.
7 Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
8 Повстри́майсь від гніву й покинь пересе́рдя, не розпа́люйся лютістю, щоб чини́ти лиш зло,
9 бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
10 А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 а покірні вспадку́ють землю, — і зарозкошу́ють ми́ром великим!
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрего́че на нього своїми зубами,
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що набли́жується його день!
14 Безбожні меча добува́ють та лука свого натягають, щоб звали́ти нужде́нного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,[2] —
15 та вві́йде їхній меч до їхнього власного серця, і пола́мані будуть їхні лу́ки!
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 бо зла́мані будуть раме́на безбожних, а справедливих Господь підпира́є!
18 Знає Господь дні неви́нних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 за лихолі́ття не будуть вони посоро́млені, і за днів голоду ситими бу́дуть.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, зани́кнуть, у димі заникнуть вони!
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висві́дчує та роздає,
