692
Книга псалмів 36, 37
22 бо благословенні від Нього вспадку́ють землю, а прокля́ті від Нього — пони́щені будуть!
23 Від Господа кроки люди́ни побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 коли ж упаде́, то не буде поки́нена, бо руку її підпирає Госпо́дь.
25 Я був молодий і поста́рівся, та не бачив я праведного, щоб опу́щений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над пото́мством його благословення.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобі́йних Своїх не покине, — вони будуть навіки бере́жені, а насіння безбожних загине!
29 Успадку́ють праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткну́ться.
32 А безбожний чату́є на праведного, і пильнує забити його́,
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчи́нить його, коли буде судити його.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкува́ти землю, ти бачитимеш, як пони́жені будуть безбожні.
35 Я бачив безбожного, що збуджував по́страх, що розкорени́вся, немов саморосле зелене те дерево,
36 та він промину́в, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 Бережи непови́нного та дивися на праведного, бо люди́ні споко́ю належить майбу́тність,
38 переступники ж ра́зом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 А спасі́ння праведних — від Господа, Він їхня тверди́ня за ча́с лихолі́ття,
40 і Господь їм поможе та їх порятує, ви́зволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!
1 Псалом Давидів. На па́м'ятку.
2 Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдава́й мені кари в Своїм пересе́рді,
3 бо проши́ли мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спусти́лась на мене,
