Струни/Том 1/Весна

Матеріал з Вікіджерел
< Струни‎ | Том 1(Перенаправлено з Весна (Михайло Петренко))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Для робіт з подібними назвами, див. Весна.

ВЕСНА.

Весна, весна, година мила!
Як гарно ти, як пишно ти
Долини, гори звеселила,
Скрізь, скрізь роскинула цвіти!


 Усе кругом зазеленіло…
 Чогож очам моїм немило
 Дивитися на Божий світ?
 У мене серденько болить,

А сльози нижуться на вії…
Це од того, що, бач, літа мої,
Ще раннії та молодії,
Не бачили, не чуяли весни…

 О, Боже, Боже милостивий!
 Який собі я нещасливий!…
 Навряд, чи в світі є такі.
 Нащож мені ці чорні кудрі,

Які так вються в празник, в будні? —
Вони без радости тяжкі…
Нащож мені ці чорні брови,
Коли не маю щастя-долі?

 Як би ще змалечку, давно
 Вони посіклись, полиняли,
 Всеб легше серденьку було,
 І меньшеб жалю задавали!

Так їх і лихо не бере, —
Вони од лиха дужче вються,
Їм і дарма, що сльози ллються!
Так брови колесом веде

 Самеж то лихо над очима:
 Це мабуть і посміх його,
 Що я бездольний сиротина…
 Ох, щось на серце налягло!

Піду, впаду я біля ниви,
І там спочину на ріллі,
Та помяну літа свої,
Які пройшли, не зеленіли.