Вікіджерела:Скрипторій

Скрипторій

•  Вікістаття •  Галерея •  Цитати •  Мандри •  Вікідані

Скрипторій — сторінка обговорення спільноти Вікіджерел. Не вагайтесь ставити запитання і залишати коментарі. Можна приєднатись до існуючого обговорення або почати нове. Членів проекту можна знайти в #wikisource IRC-каналі (переважно англомовний). Обговорення загальних питань Вікіджерел, що стосуються не одного мовного розділу, рекомендується проводити на багатомовному Wikisource.

Додати нове обговорення

Зміни до політики із перекладами

@Arxivist, @Leh Palych, @Madvin, @Balakun, @Erik tavr, @Lxlalexlxl, @Julzol, @Dars

Добрий вечір, колеги.

Хочу винести на обговорення пропозицію змін до політики щодо нових перекладів у Вікіджерелах.

Я деякий час обговорював із катедрою сходознавства ім. Я. Дашкевича ЛНУ (як із викладачами, так і студентами) ідею щодо залучення студентів до перекладів східних творів, які взагалі відсутні в українському перекладі (в перспективі арабська, перська, китайська та японська мови).

Студенти перекладатимуть твори для практики перекладу в університеті, а окремі з них схвалені і перевірені викладачами можуть надати для публікації. Єдина вимога від катедри, щоб було зазначено у метаданих, хто саме переклав роботу.

Власне моя пропозиція, щоб вони створювали PDF-файл свого перекладу із титулкою, де зазначено усі метадані, а ми тоді трансклюдуватимемо ці скани в основний простір. Так ми з однієї сторони отримуємо наповнення творами, які взагалі відсутні українською, а студенти отримують можливість набудувати собі портфоліо (це досить поширена практика — перекладати твори і публікувати самвидавом, зазвичай саме онлайн, для набуття досвіду).

Проте проблема у тому, що наразі у нас немає ні правил, які б таке дозволяли, ні які б і забороняли. Це прогалина у наших настановах. За правилами передбачено лише два види перекладів: попередньо опубліковані друковані видання та вікіпереклади.

За першим пунктом цей внесок неможливо додати до Вікіджерел, а якщо робити вікіпереклад, то неможливо буде зазначити конкретного перекладача і також сам переклад буде змінним, що не дуже пасує для художньої літератури, хоч на наукову та публіцистику ще так сяк піде. Зазвичай над перекладом працює лише один-два перекладачі, оскільки кожен має особистий підхід до того, як перекладати, зокрема чи варто певні культурно-специфічні терміни адаптувати („одомашнювати“), чи передавати транскрибуванням оригінальне поняття („очужувати“). І якщо будь-хто потім може прийти і щось змінити, то це може зруйнувати льоґіку перекладу та додати певні помилки. Анґлійський розділ уже отримував критику за неякісний вікіпереклад Біблії.

Тому я пропоную також запровадити третій тип перекладів, які не були попередньо опубліковані, але надані перекладачем у вигляді скану. Попереднє бачення процесу розписане на сторінці Вікіджерела:Як опублікувати свій переклад?

Обов'язковою вимогою до перекладу пропоную зробити наявність твору в іншомовному розділі, щоб мати інтервікі посилання, або ж посилання на текст на іншому онлайн-сайті, щоб кожен читач, за умови знання мови, міг сам оцінити якість перекладу.

Перекладач завантажуватиме скан на commons, а тоді вичитуватиме його на Вікіджерелах, щоб ми мали текст підкріплений сканом і не плодити сирих сторінок. Bicolino34 (обговорення) 19:46, 23 грудня 2025 (UTC)

Правові питання для мене і так були не простими. Але я завжди схвалюю наповнення Вікіпедії, Вікіджерел у тому числі. Хотілося б долучити до цього питання кваліфікованого спеціаліста/ку, хто розуміється на даному питанню. Бо я зараз не можу дати однозначної відповіді. Dars (обговорення) 13:33, 24 грудня 2025 (UTC)

Дякую, що долучилися до обговорення! Насправді правове питання в цьому випадку другорядне, а в першу чергу важливо прописати чіткий порядок дій для перекладачів, які б воліли надати рукописи для публікації. Якщо дозволятимемо будь-які праці, що вже є на іншомовних розділах, то там одразу на сторінці має бути правовий статус. Bicolino34 (обговорення) 17:04, 25 грудня 2025 (UTC)

Ідея цікава і варта, принаймні, розгляду. Бо дасть можливість наповнити Вікіджерела унікальними перекладами. Але потрібно чітко прописати усі правила і дії, щоб уникнути чергового засмічення, як це вже було, коли у Вікідежерела скидали сирі тексти з онлайн-бібліотек.

У випадку пропонованих перекладів на пересторозі має стати непорушна вимога, вже присутня у правилах українських Вікіджерел: твір, який перекладається, уже має бути розміщений у відповідному мовному розділі Вікіджерел (пропоноване формулювання «або ж посилання на текст на іншому онлайн-сайті» — як на мене, категорично неприйнятне з вище озвученої причини).

Також бажано уніфікувати зразок титульного аркуша таких перекладів, роблячи відповідну позначку, що це саме переклад автора (на кшталт радянського «На правах рукопису»).

Ще раз підкреслю: ідея корисна, але треба втілити її максимально чітко. Balakun (обговорення) 14:30, 24 грудня 2025 (UTC)

Також потрібно чітко прописати вимогу, що це правило застосовується лише для творів, які вперше перекладаються українською — це, знову ж, убезпечить Вікіджерела від розміщення чужих перекладів (захищених авторським правом) під виглядом своїх. Бо ми повинні розуміти, що ці правила будуть діяти навіть тоді, коли ця цікава співпраці з кафедрою сходознавства скінчиться. Balakun (обговорення) 05:38, 25 грудня 2025 (UTC)

Дякую, виправлю пункт про те, щоб лише роботи, які є в іншомовних розділах були дозволені. Також погоджуюся із вимогою, щоб були дозволені лише твори, які раніше взагалі не перекладали українською, лише пропоную додати зауваження, що твори, які публікувалися лише частково теж можна додавати.

Також можна додати пункт, що ми залишаємо за собою право видалити надані переклади із Вікіджерел, якщо спільнота дійшла консенсусу, що конкретний переклад є надто неякісним. (завелика кількість помилок, спаплюження оригінального змісту твору тощо)

Власне ці правила і повинні бути якомога універсальнішими, щоб і інші могли теж публікувати переклади. Катедра сходознавства просто, ймовірно, найближча перспектива на надані переклади. Гадаю, що потенційно можна залучити багатьох студентів-перекладачів. Здається, що це досить поширена практика — перекладати якусь працю і публікувати її самвидавом, щоб мати портфоліо та підтвердження досвіду, вмінь. Bicolino34 (обговорення) 17:01, 25 грудня 2025 (UTC)

У випадку з перекладами цей підхід («видалити надані переклади із Вікіджерел, якщо спільнота дійшла консенсусу, що конкретний переклад є надто неякісним») не спрацює. Бо наше ключове завдання — перевести текст зі сканованої у текстову форму максимально близько до оригіналу. Вичитувач не може оцінювати якість перекладу, він перевіряє відповідність вичитаного тексту наданому оригіналу. Питаннями оцінювання якості власне перекладу має займатися викладач, який дає добро на розміщення перекладу у Вікіджерелах (можливо, варто і керівника роботи зазначати на титулі, можна навіть зі сканованим підписом). Якщо є сумніви — робота взагалі не повинна бути у Вікіджерелах. Якщо вона вже є — ми маємо цінувати право перекладача на недоторканність твору не менше, ніж право автора. Balakun (обговорення) 19:27, 25 грудня 2025 (UTC)

Тоді можна зробити плашку, якщо будуть сумніви у якості, щоб попередити читачів. Хоча часто і з друкованими перекладами є багато питань, тож треба ще подумати як краще це робити.

У випадку зі сходознавцями буде певний відбір, оскільки викладачі принаймні поверхнево перевірятимуть роботи. Коли з ними говорив, то була пропозиція зазначати і перекладача, і також викладача, що перевірив (як наукового керівника, а не редактора).

Особисто мені хотілося б охопити якомога ширше коло робіт на Вікіджерелах, як друкованої літератури у суспільному надбанні, так і сучасної під вільними ліцензіями. Навіть якщо робота матиме певні хиби (що цілком нормально для будь-якого тексту), то її можна використати для мовознавчих цілей (наповнення Вікісловника, наприклад) або для тренування мовних моделей. Bicolino34 (обговорення) 20:13, 25 грудня 2025 (UTC)

Вітаю! Загалом, Вікіджерела повинні містити тексти, засновані на сканах, які можна співставити з паперовим оригіналом. Тому я зі скепсисом дивлюсь на можливість появи файлів, які є оригінальною роботою і ніколи не публікувалися раніше. Є сучасний приклад публікації перекладу першої промови Цицерона проти Катиліни і пара вікіперекладів, викладених Архівістом. Якщо не друкувати, зробіть індекс оригінального твору, вільного від копірайту, перекладіть у просторі Сторінка, і в основному просторі вкажіть перекладача. Не бачу, щоб багато користувачів таке потім редагували. --Madvin (обговорення) 09:54, 27 грудня 2025 (UTC)

Дякую!

Ми розглядали зі сходознавцями можливість створення індексу з ориґіналом, де прив'язали б переклад, але відмовилися від цієї ідеї, бо дуже багато зусиль вимагає цей процес порівняно із завантаженням скану перекладу. Тим більше, що на текст ориґіналу можна посилатися або через інтервікі, або через посилання зазначене у виданні.

Переклад першої промови Ціцерона проти Катіліни, схоже, якраз і був опублікований лише онлайн і не мав друкованого варіянту. Заради незмінності перекладу я б все таки пропонував робити через скан перекладу, а не ориґіналу. Зазвичай дійсно ніхто не буде змінювати їх, але з часом невеликі редагування можуть назбируватися і видання почне вже трохи відрізнятися від початкового варіянту, який завантажив перекладач, а відповідно й перекладацький задум буде трохи порушено (якщо ці правки не обмежаться виправленням одруків). До того ж скан перекладу буде зручнішим, якщо перекладач захоче додати примітки або розділи з коментарями до видання. Навряд таке буде зі сходознавцями, але це досить поширена практика для перекладів клясичних творів, особливо із зовсім інших культур, ніж українська. Bicolino34 (обговорення) 12:33, 27 грудня 2025 (UTC)

Той переклад видавався, і там як мінімум є редактор. У вікі в принципі не можна гарантувати незмінність, навіть у Біблії на сторінках робили виправлення, які не співпадали з попередньо вичитаними сканами. Вважаю, що вікіпереклад підходить для цього випадку, бо навіть у Вікісховищі скан простого тексту не є належним контентом. --Madvin (обговорення) 14:35, 29 грудня 2025 (UTC)

@Madvin:

Чи можна зробити дозволеними обидва варіянти? Рекомендувати перекладачам робити вікіпереклад на основі скану мовою ориґіналом, але водночас дозволяти зі сканом українського тексту перекладу? Просто потреба прив'язування до ориґіналу занадто ускладнює процес і, якщо намагатися розширювати обсяг новітніх перекладів, це знизить кількість бажаючих. Тим більше, що будуть інтервікі посилання, які дозволять звіритися з ориґіналом у будь-якому випадку Bicolino34 (обговорення) 15:52, 29 грудня 2025 (UTC)

Скан простого тексту у Вікісховищі не є належним контентом, і ці файли можуть бути звідти видалені. Але якщо це скан реальної книги чи документу, які існують матеріально і можуть служити для перевірки скану, то таке дозволяється. Я не можу класифікувати переклади, які збережені як файл, як щось, що точно можна заливати на Вікісховище і що там залишиться, а це те, що має бути першоджерелом для тексту тут. Однак вікіпереклади реально підтримуються спільнотою, у деяких мовах вони мають бути у окремому просторі імен, у деяких, як у нас, він не потрібен. --Madvin (обговорення) 09:25, 30 грудня 2025 (UTC)

Добрий день, я трохи обдумав, як можна це влаштувати, і хотів би повернутися до цієї розмови.

Пропозицію залишаю такою самою: дозволяти і вікіпереклади, і скани власного перекладу, але лише за певних умов.

Якщо твір раніше був повністю перекладений українською мовою людиною, то нові переклади дозволяється розміщувати лише у формі вікіперекладів (або скану друкованого видання за наданого дозволу VRT).

Якщо новий переклад для малого твору (до 50 сторінок), то дозволяється його розміщувати лише як вікіпереклад.

Дозволяється розміщувати власний скан українського перекладу, якщо він видавався друковано. Якщо ж ні, то лише за цих умов:

• Твір за розміром має понад 50 сторінок
• Переклад містить зміни, які не дозволяють зробити вікіпереклад (наприклад, додані ілюстрації, які теж обов'язково повинні бути вільні, велика кількість приміток із поясненнями, додаткові розділи, написані перекладачем або іншою людиною, які доповнюють зміст твору).

Я проглянув правила Commons і хоч чисті тексти дійсно не радять завантажувати, але це дозволяється, якщо їх буде використано на інших вікіпроєктах, якщо я правильно все зрозумів.

„Certain content is excluded from Commons, not because it is intrinsically non-educational, but because there are other Wikimedia Foundation projects that are more appropriate for hosting such content. This applies both to media files and to text.

Excluded educational content includes:

• Encyclopedia articles; these may be hosted on Wikipedia.
• News (this may be hosted on Wikinews), general weather reports, and the like.
• Files that contain nothing educational other than raw text. Purely textual material such as plain-text versions of recipes, lists of instructions, poetry, fiction, quotations, dictionary definitions, lesson plans or classroom material, and the like are better hosted elsewhere, for example at Wikibooks, Wikiquote, Wiktionary, Wikiversity or Wikisource.

However, Commons can be used to host such material if included in a shareable media file that is of use to one of the other Wikimedia Foundation-hosted (WMF) projects, so scanned copies of existing texts that are useful to other WMF projects (e.g. to serve as the basis of a reliable, verifiable source) are in scope. Also allowed are files which embody something of value over and above raw text. For example, files consisting of scans of out-of-copyright books, newspapers and the like which preserve original font, layout, embedded images and the like are within scope.“ Commons:Project scope Bicolino34 (обговорення) 14:15, 16 січня 2026 (UTC)

Пропозиція конкурсів на 2026 рік

Добрий вечір, колеги @Balakun, @NickK, @Madvin, @Arxivist, @Lxlalexlxl, @Julzol, @Sorize, @Venzz, @Ahonc, @Erik tavr, @Ol-Burg.

Запрошую вас долучитися до обговорення пропозиції конкурсів на 2026 рік. Буду вдячний за відгуки та пропозиції. Як і минулого року, більшість конкурсів будуть зосереджені на ювілярах. Винятками є тематичні конкурси:

• Етнографічні читання — фольклор має велику популярність на Вікіджерелах і окремі сторінки із ним постійно перебувають у сотні найпопулярніших. Також у нас є багато безіндексних фольклорних творів і за рахунок цього конкурсу можна частково виправити ситуацію
• Християнський місячник/Червень християнський — сторінки Біблії реґулярно попадають у сотню найвідвідуваніших сторінок, проте іншої християнської літератури у нас порівняно мало, тому мета цього конкурсу заповнити прогалину

Крім цього, потрібно вирішити щодо літнього конкурсу на липень—серпень. Є дві пропозиції:

1. Конкурс для вичитки творів Івана Франка
2. Зробити загальний конкурс літньої клясики (Опанас Неселовський, Михайло Годкевич, Олександр Гінзбург, Людвік Кульчицький, Бернард Шоу, Володимир Леонтович, Богдан Заклинський, Олександр Кониський). У тому числі можна включити й окремі твори Франка

Окремо хочу подякувати панові Balakun-ові за оформлення календаря ювілярів на 2026 рік Bicolino34 (обговорення) 20:24, 1 січня 2026 (UTC)

@Ahonc Чи планується "Вікіджерела люблять пам'ятки" цього року? Venzz (обговорення) 20:51, 1 січня 2026 (UTC)

Так ти відповідальний за напрям же, мав би володіти цією інформацією. Особисто я не планую проводити конкурс цієї весни. Два попередні конкурси мене демотивували. Цьому є кілька причин. По-перше, постійно хтось ставить палиці в колеса — під час першого конкурсу паралельно проводилось кілька тематичних тижневиків (причому тут свої ж вставили ножа в спину — два члени оргкому ВЛП голосували за мікрогранти на ці тижневики), під час другого з тижневиками ніби домовились, щоб дати не накладалися, так приперся Архівіст і поставив перед фактом, шо він буде проводити «Волю» і нікуди її переносити не буде (відповідно довелося багато часу і нервів потратити на сварки з Архівістом, і навіть ВМУА цю проблему не вирішила — там лише бідкались і розводили руками). Відповідно ці тижневики і «Воля» забрали багато користувачів у нашого конкурсу. Користувачі в першу чергу вичитували там, а потім уже за залишковим принципом тут. Де гарантія, що знову не прийде якийсь користувач і не проводитиме паралельний конкурс, який забере в нас аудиторію? По-друге, фактично 90% (а може і більше) роботи по конкурсу виконую я, а це важко одному, було б добре, якби хтось іще допомагав. Потрачені мої зусилля не відповідають очікуваному результату. По-третє, аудиторія тут невелика, тож результати неважко передбачити: знову переможцями будуть ті самі Balakun і Leh Palych. Зважаючи на вищезазначене, я не бачу сенсу проводити конкурс знову. Якщо знайдуться інші люди, які хочуть організувати, будь ласка, я тоді можу долучитися, допомогти, але сам проводити знову я не хочу. До того ж цього року веелзешники грозилися організувати подібний конкурс по ПЗФ, тож я залюбки віддам їм свій часовий слот.--Ahonc (обговорення) 22:26, 1 січня 2026 (UTC)

Дякую за відповідь, я спитав твоєї думки саме тому, щоб не було подібної ситуації цього року. Venzz (обговорення) 23:01, 1 січня 2026 (UTC)

Джек Лондон. Залізна п'ята захищений авторським правом. Остап Нитка Репресований у 1937 році, реабілітований у 1959. Згідно українського законодавства "Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір посмертно реабілітованого автора спливає через 70 років, що обчислюються з 1 січня року, наступного за роком реабілітації автора"[1]. Тобто його праці охороняються ще 4 роки. Venzz (обговорення) 21:02, 1 січня 2026 (UTC)

Вільгельм Лібкнехт. Чи Европа має скозачіти? редактор Микола Залізняк, він був репресований. Потрібно встановити дату реабілітації. --Venzz (обговорення) 21:08, 1 січня 2026 (UTC)

Леоніла Заглада репресована, дата реабілітації 1957 рік, її твори стануть вільними 1 січня 2028 року. --Venzz (обговорення) 21:10, 1 січня 2026 (UTC)

Теодор Ярчук теж репресований, потрібно встановити дату його реабілітації. Ну і так далі. Цей список потрібно перевірити на відповідність українському законодавству. Воно дурне, але іншого ми не маємо. --Venzz (обговорення) 21:13, 1 січня 2026 (UTC)

Доброго ранку, @Venzz. Не хотілося б знову залазити у юридичні тонкощі збереження авторського права репресованих авторів після того, як @NickK дуже докладно й аргументовано тут вже все пояснив. Думаю, нашим адміністраторам @Bicolino34, @Madvin, @Arxivist варто якось винести це у окремий пункт Довідки, щоб це питання не піднімалося знову і знову. Balakun (обговорення) 05:52, 2 січня 2026 (UTC)

Якщо є розбіжності в трактуванні, то слід брати більш строгі вимоги.--Ahonc (обговорення) 11:05, 2 січня 2026 (UTC)

А я хотів би залізти в юридичні тонкощі, бо це принципове питання. І навіть за текстом NickK'а ті ж Леоніла Заглада та Остап Нитка захищені авторськими правами, бо "or its creator(s) were posthumously rehabilitated before January 1, 1956". Venzz (обговорення) 11:12, 2 січня 2026 (UTC)

Моя позиція, як відповідального за напрямок, Вікімедіа Україна не буде підтримувати конкурси, якщо там будуть тексти з сумнівним статусом авторського права. Потрібні лише стопроцентно вільні. Venzz (обговорення) 11:15, 2 січня 2026 (UTC)

Добрий день, @Venzz. Для підтвердження захищеності авторськими правами Ви наводите формулювання з розділу public domain in Ukraine. Якщо Вікімедіа Україна вирішила не дотримуватися поширеного у вікірусі правила «довіряй менеджерам» і хоче впровадити жорсткіший контроль — буду вдячний, як укладач таблиці ювілярів 2026, якщо Ви, узявши собі у добровільні помічники @Ahonc, пройдетеся цією таблицею і у стовпчику Користувач залишите свою примітку, що твір ще не перебуває у вільному доступі. Обіцяю видалити усі ці твори з ювілейного списку й переконати нашого координатора @Bicolino34 не включати їх у конкурсний перелік. Мирного Вам дня і стабільного електропостачання. Balakun (обговорення) 11:48, 2 січня 2026 (UTC)

Я не знаю про правило «довіряй менеджерам» і про якого менеджера Ви говорите? NickK такий же волонтер як Ви та я. Venzz (обговорення) 11:59, 2 січня 2026 (UTC)

Під правилом «довіряй менеджерам» я мав на увазі непогану ідею корпоративної культури трохи більше довіряти людям, які безпосередньо працюють на місцях. Бо це вже стає якоюсь традицією: щороку з'являється хтось із керівного складу Вікімедіа — і що він робить насамперед? Вичитує якийсь індекс? Долучається до якогось конкурсу? Сам організовує конкурс? Аж ніяк! Першочерговим завданням вважається тицьнути Вікіджерельну спільноту носом у нечіткість дотримання авторських прав щодо репресованих авторів. Що і породжує подобні щорічні суперечки. Свого часу @Ahonc пішов ще далі й почав прямо на Вікісховищі номінувати такі твори на вилучення. Чи сприяє це залученості більшої кількості учасників до Вікіджерела, на брак яких нарікає той же Ahonc? Не думаю. Давайте повертатися до практики схвалення кожного конкурсу комісією вікігрантів? Чи Вікімедіа залучить/знайде юриста, якому можна буде відправляти на затвердження кожен твір, що претендує на розміщення у Вікіджерелах? Якщо для Вас незнайоме правило «довіряй менеджерам» — можливо, повернемося до базового правила Вікіпедії «Припускайте добрі наміри»? Чи Ви вважаєте, що хтось з вікіджерельців спеціально хоче затягнути ВМУА у судову тяганину чи заплямувати її добре їм'я звинуваченнями у порушенні авторських прав? Питання риторичне. Balakun (обговорення) 13:46, 2 січня 2026 (UTC)

А так, я попрохав колегу долучитися до цього обговорення. Я впевнений, що ми разом зможемо знайти консенсус. Venzz (обговорення) 12:01, 2 січня 2026 (UTC)

Відправляти юристу кожен твір на затвердження — це абсурд. Та і нащо вам юрист? Візьміть номінуйте на вилучення якийсь твір (того самого Йогансена), в номінації доведіть, що він вільний. Якщо ваші аргументи будуть переконливі, і твір залишать, то в наступних номінаціях можна посилатися на цю номінацію як на подібний кейс. І відповідно рішення прийматиметься за аналогією.--Ahonc (обговорення) 12:17, 7 січня 2026 (UTC)

Добрий день, @Venzz. Якщо дивитися, за згаданою вище табличкою NickK-а, то:

• Леоніла Заглада в суспільному надбанні з 1967 року
• Остап Нитка з 1968 року
• Микола Залізняк з 1976 року
• Теодор Ярчук з 1966 року

Оскільки захист авторського права в УРСР тривав впродовж життя + 25 років по смерті, права цих авторів вже сплили (я рахував рік смерті + 26). Опублікований у 1993 році закон, що продовжував право до життя + 50 років, а також додав уточнення щодо відліку від дати реабілітації, не був ретроактивним, тобто термін захисту творів, які вже на той час були у суспільному надбанні, не продовжувався. Тому цілком можна брати до роботи цих авторів Bicolino34 (обговорення) 13:13, 2 січня 2026 (UTC)

Так ось тут розширюється термін дії: 2001 Copyright Law, final provision 8.--Ahonc (обговорення) 13:49, 2 січня 2026 (UTC)

Наскільки розумію, у нашому випадку ця правка не застосовується. Там мова йшла про підписання Бернської конвенції про захист авторських прав між різними країнами і Україна в першій редакції прописала, що твори (лише іноземні?), які вже увійшли в суспільне надбання в Україні, не будуть мати продовжений термін, але в 2001 Copyright Law, final provision 8 цю частину вилучили. На вищевказаних авторів це ніби не має впливати Bicolino34 (обговорення) 17:59, 2 січня 2026 (UTC)

Чому Ви вважаєте,що цей закон не був ретроактивним? Ось в науковій статті написано зворотне. Venzz (обговорення) 13:32, 3 січня 2026 (UTC)

Особливість законів про авторське право в їх ретроактивності, на відміну від більшості інших законів. Venzz (обговорення) 13:34, 3 січня 2026 (UTC)

Якраз таки найперша редакція закону про авторське право (захист 50 років по смерти) не була ретроактивною і твори, у яких сплив термін (життя автора + 25 років по смерти), перейшли у суспільне надбання, а в редакції 2001 чомусь це рішення змінили. Насправді тут потрібна консультація юриста, оскільки ми навіть можемо сперечатися, що при написанні закону просто не врахували, що раніше термін був нижчим, ніж 50 років (просто людська помилка), і редакція 2001 не скасовує того, що згідно 1993 редакцією твори у СН.

До того ж у багатьох інших країнах прийнято не продовжувати термін на роботи, що вже перейшли у суспільне надбання. До прикладу США довгий час у минулому столітті вимагали подавати заяву на авторські права (і реґулярно поновлювати їх), якщо цього не зроблено, то твір переходив у суспільне надбання. У нас за цим принципом розміщено Твори (Франко, 1956–1962). Хоч у них зараз охороняється теж впродовж життя автора + 70 років без жодної реєстрації твору, але твори, що вже раніше перейшли у суспільне надбання так і залишаються в цьому статусі, незалежно від дати смерти автора. Японія теж мала тривалість у 50 років після смерти, але у 2018 вони продовжили термін до 70 років, проте роботи, що вже опинилися у суспільному надбанні, так і залишилися в ньому. Bicolino34 (обговорення) 18:30, 3 січня 2026 (UTC)

Так тут дуже бажана консультація фахового юриста, або навіть вченого-правознавця. --Venzz (обговорення) 22:51, 3 січня 2026 (UTC)

@Bicolino34, Venzz: Подивився зазначену статтю. Якщо коротко, там два різні написання:

• З 16 липня 2001 року відновлено авторсько-правова охорона творів авторів радянського періоду, які померли після 31 грудня 1950 р. Це твердження, і є консенсус, що цей закон має зворотну силу (бо його метою було забезпечити мінімальний захист у 50 років)
• А чи відновлено авторське право на твори радянських авторів, які померли до 1 січня 1951 року? Вважаємо, що так (...) Це вже не твердження, а припущення. Але ж закон прямо пише: 50-річний строк дії авторського права після смерті автора або строк дії суміжних прав не закінчився до дня набрання чинності цим Законом. Мова лише про смерть, немає ані слова про реабілітацію.

Тому я не вважаю, що Заглада, Нитка, Залізняк і Ярчук ще охороняються авторським правом. Я шукав, але не знайшов у реєстрі жодної судової справи, яка б свідчила про те, що бодай хтось померлий до 1951 року досі захищений авторським правом в Україні.

Але це не стосується Твори (Франко, 1956–1962): країною походження там є США. Аналогічна книга, видана в Україні, не могла б бути розміщена без дозволу упорядника або видавця (бо не сплинув термін дії авторських прав на обкладинку / передмову тощо). Для США діють інші правила — NickK (обговорення) 21:31, 4 січня 2026 (UTC)

Положення про реабілітованих в новому законі з'явилося не просто так. Зазвичай репресовані втрачали всі свої права, у тому чіслі і авторські, у разі засудження, а реабілітація ці права відновлює. Рахувати 25, 50 чи 70 років від дати смерті Остапа Нитки немає сенсу, бо на момент смерті авторських прав він не мав взагалі. Тому закон і робить відлік 70 років від реабілітації. Venzz (обговорення) 13:39, 3 січня 2026 (UTC)

Добрий вечір, @Venzz. На жаль, Ви не відповіли на мою попередню ремарку і я досі не бачу жодних позначок у таблиці творів цьогорічних ювілярів. Чи не будете Ви заперечувати, якщо ми замінимо сумнівний з Вашої точки зору твір Джека Лондона на оцей: https://diasporiana.org.ua/proza/9324-london-d-vovchi-sini/ Тут усе бездоганно: не року, не місця видання, ні перекладача. Balakun (обговорення) 18:32, 3 січня 2026 (UTC)

Вітаю. З цим виданням єдина проблема не зазначений рік. Якщо наведете хоч якесь джерело, наприклад бібліотечний каталог, що книга видана не пізніше 1955 року, то можна. Правити весь список, нажаль, у мене немає часу. Може наступного тижня буде... Venzz (обговорення) 22:38, 3 січня 2026 (UTC)

Тут я знайшов інформацію, що це просто перевидання збірки 1928 року за редакцією Юрія Клена. На мій погляд цього достатньо, щоб додати до вичитки. І у Вікіпедії зазначено, що це переклад Ольги Косач-Кривинюк. З Авторським правом тут все прозоро. Хоча було б краще знайти оригінальну збірку 1928 року, але маємо, що маємо. Venzz (обговорення) 22:49, 3 січня 2026 (UTC)

Добрий день, @Venzz. Дякую й на цьому. А поки ВМУА підшуковує правника-консультанта для Вікіджерел, хотів би порадитися щодо тих авторів, про яких немає звістки про смерть чи реабілітацію. Наприклад, Марія Лисиченко була плідним перекладачем (у т. ч. й Джека Лондона), але жодних конкретних даних, від яких можна відштовхуватися, щоб дотриматися авторських прав, немає: https://midnipro.museum/vulytsi-dnipra/marii-lysychenko-2/ @Ahonc у таких випадках пропонував відштовхуватися від останньої згадки + 70 років. Чи будуть у Вас заперечення щодо цього чи пропозиції інших способів обчислення? Balakun (обговорення) 11:10, 4 січня 2026 (UTC)

Я вже колись писав: якщо не впевнені, то щоб не гадати, номінуєте на вилучення у Вікісховищі. Якщо залишать, значить все ОК, можна вичитувати, якщо ж вилучать, значить не можна.--Ahonc (обговорення) 12:05, 4 січня 2026 (UTC)

Це класичний сирітський твір. В статті 29 чинного закону про АП зазначено "Дозволяється використання сирітських творів бібліотеками, музеями з відкритим доступом для відвідувачів, архівами або організаціями із збереження фондів аудіо-, відеозаписів способами відтворення з метою оцифрування, індексації, каталогізації, збереження або відновлення копії після вжиття заходів із ідентифікації та належного розшуку авторів, інших суб’єктів авторського права, що не призвели до ідентифікації відповідних суб’єктів авторського права або віднайдення ідентифікованих суб’єктів". Тут все слизько, бо Вікіджерела в Україні не мають офіційного статусу зазначеного в законі. Плюс ми дозволяємо користувачам комерційне використання творів, а не тільки ознайомлення. Я б теж тут би послухав юриста.

Тут все одно потрібно провести процедуру про встановлення долі Лисиченко. Якщо тут пишуть, що вона ймовірно репресована, то потрібно робити запит до архіву СБУ, чи є на неї справа. Якщо хочете, я можу зробити цей запит, досвід є. Якщо буде відповідь, що вони її не знають, то враховуючи цю відповідь можна буде і опублікувати. Але потрібно якийсь шаблон на твір поставити, що це сирітський твір і що його охоронний статус може змінитися з встановленням подальшої долі авторки. Якщо в СБУ є справа на неї, то вже потрібно з нею працювати, це також можливо, але буде довше. Venzz (обговорення) 12:31, 4 січня 2026 (UTC)

Дякую за розгорнуту відповідь і пропозицію допомоги, @Venzz. Але чомусь мені видається, що для цього у ВМУА має бути окрема людина, яка займатиметься такими запитаннями. Бо у нас творців Розстріляного відродження почали реабілітувати лише з 1958 року, тому потрібно або одноразово знайти правника, який пропише чіткі критерії, або доведеться на кожен із сумнівних творів/авторів/перекладачів проводити додаткову пошукову роботу замість власне розміщення праці у вільному доступі, що і є основною метою Вікіджерел. Бачу, @NickK зараз намагається відредагувати шаблон авторського права з врахуванням року реабілітації — якщо це вдасться, то буде чудово. Бо, наприклад, зі Степаном Беном повідомлення поки що відображається некоректно... Balakun (обговорення) 12:43, 4 січня 2026 (UTC)

@Balakun: Реабілітацію треба руками прописувати, я поки не бачу способу автоматизувати її. Я поки пропоную прописувати її лише для померлих після 1950 та посмертно реабілітованих, де реабілітація точно впливає на результат — NickK (обговорення) 22:56, 4 січня 2026 (UTC)

@Venzz: А чи маєш ти джерело на те, що репресовані саме втрачали авторські права? Наскільки мені відомо, ніхто не скасовував їхніх авторських прав, і ті, хто змогли вийти з таборів живими, мали змогу продовжувати друкуватися та користуватися своїми авторськими правами. Наприклад, Автор:Остап Вишня був репресований 1933 року, вийшов на волю 1943 року, реабілітований 1955 і помер 1956. При цьому між 1943 та 1955 він успішно публікувався та міг користуватися своїми авторськими правами попри непогашену судимість. З того, що я бачу, йшлося радше про цензуру, ніж про системне позбавлення авторських прав: скажімо, вітраж w:Шевченко. Мати був знищений, хоча Горська не була офіційнно репресована; Хвильовий формально навіть не був репресований (тому його й реабілітувати неможливо), але все одно після смерті його твори тривалий час не друкувалися; у той же час, Корольов міг працювати, навіть ще формально будучи в ув'язненні. Так, більшість репресованих не могли друкуватися, але цензурні обмеження не завжди знімалися синхронно з реабілітацією, це були два різні процеси — NickK (обговорення) 22:53, 4 січня 2026 (UTC)

Потрібно пошукати, але те що я читав, репресовані втрачали всі права, в тому числі і авторські. Тоді їх авторські права формально належали державі. Venzz (обговорення) 23:58, 4 січня 2026 (UTC)

У мене немає зауважень, лише один коментар: чи є в нас досвід вичитки наукових праць? У нас цього року два ювіляри світового масштабу — Грушевський і Єфремов, тож можна було б зробити щось наукове. Але я не знаю, чи є причини не робити цього — NickK (обговорення) 23:04, 4 січня 2026 (UTC)

Доброго ранку, @NickK. Дякую за зважений і всебічний розгляд цієї проблеми. Учергове тішуся, що Вікіджерела мають у Вашій особі такого захисника. Щодо Грушевського і Єфремова — оскільки вони обоє народилися восени, можна включити їх у осінню Книжкову Шафу. Можна було б навіть організувати такий комплексний вікімедійний проєкт: вичитування у Вікіджерелах, створення сторінки твору у Вікіданих, написання сторінки про твір у Вікіпедії й винесення найвлучніших виразів у Вікіцитати. Але треба почекати, доки @Bicolino34 затвердять офіційним відповідальним за розвиток Вікіджерел і остаточно вирішити проблему з авторським правом — бо ж Єфремова посмертно реабілітували аж у 1989, тож @Venzz може знову бути проти. Balakun (обговорення) 07:31, 5 січня 2026 (UTC)

З Єфремовим не все так погано, як здається на перший погляд. Всі його твори опубліковані до Жовтневого перевороту є вільними, бо втори видані в Російській імперії\Російській республіці ніхто не захищає. Як мінімум є судові рішення в США та РФ. Venzz (обговорення) 19:02, 5 січня 2026 (UTC)

Я про це й кажу, @Venzz... Уже втретє витрачається купа часу й зусиль, щоб прийти до того ж висновку: твори усіх авторів, хто був знищений совітською владою до 1 січня 1951 року, перебувають у суспільному надбанні. Та знову з'являються якісь «але»: так, але якщо тільки дореволюційні твори; так, але якщо час реабілітації невідомий; так, але якщо... Чи не могли б Ви просто відповісти: Так або Ні? І бажано було б, аби це була Ваша офіційна позиція як представника Вікімедіа, щоб у наступних обговореннях ми принаймні могли починати з цієї точки, а не з самого початку. Бо за тиждень (12 січня) уже перший ювілей (Джека Лондона) і можна було б оголошувати перший конкурс. Сподіваюся на Вашу зважену позицію і розуміння. Мирного дня і стабільного електропостачання. Balakun (обговорення) 06:18, 6 січня 2026 (UTC)

Що я можу зробити? Це закон про авторське право, він спеціально написаний так складно, бо люди на ньому заробляють гроші і мають купу інтересів. Ми ж прості вікіпедисти забов'язані слідкувати законодавству США та України. На що саме відповісти Так чи Ні? Авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо. З чинного тексту Закону України Про авторське право і суміжні права не слідує, що "твори усіх авторів, хто був знищений совітською владою до 1 січня 1951 року, перебувають у суспільному надбанні.". Я не розумію, чому претензії ідуть в мою сторону, якщо це норми закону. Конкурсні списки потрібно було робити з урахуванням норм авторського права, тоді б не було цих проблем. Venzz (обговорення) 22:38, 6 січня 2026 (UTC)

Добрий день, @Venzz. Сподіваюся, це обговорення виходить на фінішну пряму, тому спробую ще раз окреслити тези і твердження:

1. «Конкурсні списки потрібно було робити з урахуванням норм авторського права» — ніхто не проти, але різночитання потребували уточнення.

2. «Авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо» — аж ніяк, закони пишуться не для кожного окремого випадку, а вказують на загальні підходи.

3. «Що я можу зробити?» — саме Ви знову підняли це питання твердженнями «А я хотів би залізти в юридичні тонкощі, бо це принципове питання... Моя позиція, як відповідального за напрямок, Вікімедіа Україна не буде підтримувати конкурси, якщо там будуть тексти з сумнівним статусом авторського права». Повторюся, це вже третє обговорення. За результатами попередніх і було досягнуто компромісного консенсусу про 1 січня 1951 року. Підходячи формально, проблема авторського права мала б актуалізуватися в момент розміщення твору у Вікісховищі, а не у Вікіджерелах. За моєї пам'яті жодних вилучень з цієї причини не було (не враховуючи бліцкрігу @Ahonc щодо творів Йогансена). Тобто немає проблеми у Вікісховищі, не заперечують адміністратори Вікіджерел, маємо докладну й фахову консультацію @NickK, якого не можна запідозрити у лобіюванні інтересів Вікіджерельної спільноти. Якщо ж Ви так переймаєтеся цим питанням — можливо, варто на наступних зборах Правління ВМУА розглянути цю проблему і власними силами чи із залученням гранту Фундації Вікімедіа найняти врешті фахового юриста або прийняти офіційне рішення.

4. «На що саме відповісти Так чи Ні?» — поки не буде прийнято вищезгадане рішення на рівні ВМУА, чи не заперечуєте особисто Ви, як відповідальний за напрямок Вікімедіа Україна, проти розміщення у Вікіджерелах творів, репресовані автори яких загинули до 1 січня 1951 року?

Balakun (обговорення) 09:34, 7 січня 2026 (UTC)

А нагадайте: по Йогансену була номінація на вилучення?--Ahonc (обговорення) 11:47, 7 січня 2026 (UTC)

Так, номінував Anatoliy 🇺🇦: запит від 29 травня 2023 року Balakun (обговорення) 12:00, 7 січня 2026 (UTC)

Важливо не хто номінував, а хто підсумок підводив. Отже, у вас є прецедент, де твір був залишений. Тож це обговорення можна закривати.--Ahonc (обговорення) 12:27, 7 січня 2026 (UTC)

Дякую за трохи неочікувану підтримку, @Ahonc. Але цей прецендент дає можливість вирішити питання на рівні Вікісховища. А @Venzz може заблокувати виділення коштів на проведення конкурсів у Вікіджерелах. Тому давайте дочекаємося його рішення. Мирного вечора і стабільного електропостачання. Balakun (обговорення) 14:52, 7 січня 2026 (UTC)

Колего, давайте я поясню свою мотивацію і своє бачення цієї ситуації. Я Вам не ворог, як і не ворог Вікіджерелам і хочу лише їх зростанню, але я бачу певні ризики, яких варто уникнути.

Авторське право, як я вже писав раніше, це дуже складна річ, там багато нюансів та сірої зони. Це так склалося історично, бо деякі великі гравці на ринку авторських прав, на кшталт компанії Дісней, були в цьому зацікавлені. Оскільки правил багато, як і багато нюансів, авторські права кожного автора потрібно оцінювати окремо. Я розумію, що це викликає певне обурення, але правова система взагалі так зроблена, що кожен випадок потрібно трактувати окремо. Інакше у нас би судова система в сучасному вигляді б не існувала.

Я не вимагаю вилучення з Вікісховища всіх проблемних файлів, або файлів, які знаходяться у так званій "сірій зоні". Також я не проти їх вичітки у Вікіджерелах загалом, волонтери Вікіджерел їх можуть вичитувати не в межах конкурсів. Але я проти того, щоб ГО Вікімедіа Україна виділяла гроші на конкурси, де будуть вичитуватися проблемні, або потенційно проблемні твори. ГО Вікімедіа Україна, це досить невелика організація, яка фінансується за допомогою пожертв та грантів. Кожна вичітка проблемного та потенційно проблемного твору може стати причиною скандалу, який приведе до репутаційних втрат для організації, а це може влинути на можливість отримати наступні пожертви та гранти. Особливо це важливо для грантів від міжнародних організацій, оскільки за кордоном дуже прискіпливо ставляться до дотримання авторського права.

Тому я пропоную відредагувати цей список прибравши всі проблемні твори, та твори з "сірої зони", після цього я не буду проти затвердження списку. Також я буду займатися, в межах своїх сил, вирішенням питань про статус авторських прав, щоб якомога більше творів у Вікіджерелах мали ясний ліцензійний статус. Наприклад, я вже надіслав запит до СБУ щодо долі Марії Лисиченко. Орієнтовно відповідь потрібно чекати два тижні. Так ми не встигнемо до 150 років від дня народження Джека Лондона, але якщо ми отримаємо відповідь, що вона не була репресована\реабілітована, то можна буде вичитати Джек Лондон "Залізна п'ята" в межах іншої акції цього року, наприклад книжкової шафи.

Також я спілкувався з деякими юристами-практиками щодо роз'яснення статусу авторських прав. Деякі моменти мені пояснили, але люди зауважували, що це тема повноцінного наукового дослідження, яке в Україні ще не проводилося. Ви маєте рацію, щодо залучення фахівця, щоб він провів таку експертизу, можливо доведеться брати спеціальний грант у Фонда Вікімедіа, благо він зараз зацікавлений у наукових дослідженнях Вікіпедії й може таке профінансувати, але все це не швидкий процес. Єдиний плюс, що я працюю в юридичному університеті, хоча і не юрист за фахом, і маю можливість побачити правників вживу.

Вибачте, що вийшло так багато тексту, але це дійсно важливий момент і це не мої дурощі, а відповідальність і бажання зробити Вікіджерела краще. Venzz (обговорення) 00:14, 8 січня 2026 (UTC)

Доброго ранку, @Venzz. Дякую за докладне пояснення і за небайдужість до цієї проблеми. Пройшовся ювілейним списком і виділив сірим кольором твори з невизначеним статусом авторського права. Хотіб би ще почути Вашу думку щодо цих творів:

1. Н. Бухарін і Е. Преображенський. Азбука комунізма (переклав П. Дятлов) — автори і перекладач репресовані, але книжка видана у Відні у 1920 році;

2. Вільгельм Лїбкнехт. Чи Европа має скозачіти? — редактор Микола Залізняк з невизначеною датою реабілітації, але книжка видана у 1915 році; те саме щодо книжки Людвіка Кульчицького «Російські соціялїсти і теперішня війна»;

3. щодо Єфремова Ви казали, що можна беззаперечно брати твори дореволюційного періоду — тобто видані до 6 січня 1919?

Balakun (обговорення) 08:08, 8 січня 2026 (UTC)

1. Ця книга захищена авторським правом, Австрійська республіка підписала Бернську конвенцію.

2. Цей твір вільний. Його передрук може захищатися.

3. До 7 листопада 1917 року. Що пізніше вже захищається авторським правом. Venzz (обговорення) 16:37, 12 січня 2026 (UTC)

Твори авторів, що перебувають у сірій зоні авторського права (позначені сірим у табличці), вирішено не включати до конкурсів цього року. Проте ці автори залишаться доступними на Вікіджерелах і можуть вичитуватися користувачами, але поза межами конкурсів. --Bicolino34 (обговорення) 14:01, 16 січня 2026 (UTC)

@NickK

Досвід є. У Книжковій Шафі 2025 навіть було виділено кілька секцій на подібні праці (літературознавча, історична, наукова, філологічна, фольклористична, релігієзнавча, політологічна, правознавча). Хоча багато творів у них тяжіють радше до публіцистичних, а не чисто наукових, але досвід є. Як зазначив Balakun, найкраще буде включити їх у Книжкову Шафу восени, щоб не множити паралельних конкурсів, а зробити радше один довгий, оскільки користувачі інколи приєднуються й через місяць після початку, а дво- чи тритижневі конкурси трохи закороткі. Bicolino34 (обговорення) 10:24, 5 січня 2026 (UTC)

Добрий день, @Venzz: прошу переглянути попередній список творів на лютневий конкурс і перевірити, чи немає проблемних для ВМУА творів. Сторінка конкурсу: Вікіджерела:Лютий літературний --Bicolino34 (обговорення) 12:04, 19 січня 2026 (UTC)

Вітаю, все гарно. Venzz (обговорення) 12:28, 19 січня 2026 (UTC)

Додав ще у лютневий конкурс Лесю Українку (155-річчя). Наразі лише праці, що у нас вже є завантажені. Пізніше ще завантажу трохи художньої літератури, щоб урізноманітнити наповнення конкурсу Bicolino34 (обговорення) 20:01, 22 січня 2026 (UTC)

До речі. У мене є пропозиція до Грудень літературний додати Юрія Габеля, буде 135 років з його дня народження. Маю його монографію по хімії тютюну, планую зробити скан. Можливо ще знайду його україномовні праці. Venzz (обговорення) 12:41, 19 січня 2026 (UTC)

Якщо будуть скани, то без проблем додамо Bicolino34 (обговорення) 12:43, 19 січня 2026 (UTC)

Запит на створення шаблону

Добрий вечір, @Bicolino34, @Madvin. Чи не могли б ви створити шаблон для Вікісховища, подібний до вже існуючих {{Internet Archive link|}}, {{Chtyvo.org.ua|url=}}, {{Diasporiana.org.ua|url=}} {{NLU|url=}}, {{eScriptorium|url=}}, але для irbis-nbuv.gov.ua. Свого часу просив про це @Arxivist'а, але зі зрозумілих причин зараз це неможливо. Потім буду просити @Ahonc'a пройтися ботом по вже розміщених творах і автоматично замінити, як він це колись зробив для NLU. Мирного усім вечора і стабільного електропостачання Balakun (обговорення) 18:35, 8 січня 2026 (UTC)

Добрий день, створив commons:Template:Irbis-nbuv.gov.ua. Перевірте, будь ласка, чи все так, як вам потрібно Bicolino34 (обговорення) 10:43, 9 січня 2026 (UTC)

Так, все працює, щиро вдячний. Шановний @Ahonc, чи не могли б ви скористатися своїм ботом у Вікісховищі, як ви це робити для попереднього шаблону? Потрібно відшукати всі файли, завантажені до сьогоднішнього дня з irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item і замінити «голе» посилання на посилання через шаблон, тобто у рядку source= замінити, наприклад, https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0004695 на source={{Irbis-nbuv.gov.ua|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0004695}} Balakun (обговорення) 11:08, 9 січня 2026 (UTC)

Добрий вечір, @Ahonc. Напишіть, будь ласка, чи буде у Вас можливість це зробити найближчим часом? Balakun (обговорення) 16:12, 27 січня 2026 (UTC)

А хіба для Вернадки нема шаблону?--Ahonc (обговорення) 08:21, 28 січня 2026 (UTC)

Ось же.--Ahonc (обговорення) 08:25, 28 січня 2026 (UTC)

Добрий день, @Ahonc. Дякую за оперативну відповідь. Наведений Вами шаблон вказує на документ з розділу «Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини», а ми розробили шаблон для електронної бібліотеки «Україніка». Обидва цих проєкти куруються НБУВ, але бажано було б їх розрізняти, бо у Вікісховищі досить багато книжок, взятих для Вікіджерел саме з Україніки. До Вас прохання не про розроблення шаблону, а про заміну ботом вже розміщених простих посилань на посилання через шаблон. Balakun (обговорення) 09:26, 28 січня 2026 (UTC)

В Україніки dlib в урлі, а в культурної спадщини — ulib, я правильно зрозумів? Чи як їх розрізнити?--Ahonc (обговорення) 19:49, 28 січня 2026 (UTC)

Схоже, що так, @Ahonc. Зараз сайт НБУВ недоступний (напевне, через знеструмлення), тому перевірити не можу. Але ми орієнтуємося лише на адреси, що починаються з irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item Balakun (обговорення) 20:03, 28 січня 2026 (UTC)

Чекайте, так навпаки ж: оце Україніка, а оце культурна спадщина.--Ahonc (обговорення) 22:14, 28 січня 2026 (UTC)

Доброго ранку, @Ahonc. Ви абсолютно праві, а я переплутав: dlib — цифрова (напевне, від digital), ulib — Україніка (Ukrainica). Плутанину внесло неправильне посилання у згаданому Вами шаблоні c:Template:VNL_elib_ID, де мова йде про цифрову бібліотеку, а в посиланні на документ вказано ulib — Україніка. Ми зараз обговорюємо саме шаблон Україніки, звідки взято, наприклад, https://w.wiki/HduM, https://w.wiki/HduP або https://w.wiki/HduW Дякую за Вашу небайдужість і уважність. Balakun (обговорення) 05:57, 29 січня 2026 (UTC)

Але ж і у вашому коментарі від 9 січня в посиланні dlib. Щодо шаблону c:Template:VNL elib ID, він, схоже спочатку таки був для Цифрової культурної спадщини, потім Madvin замінив посилання, і вийшло, що вона веде на Україніка, до того ж частина посилань биті, наприклад тут за посиланням недоступна та книга. Тож, там все не так просто, треба вручну виправляти.--Ahonc (обговорення) 07:38, 29 січня 2026 (UTC)

Тут і справді вийшла плутанина, @Ahonc Тоді чи можна спростити задачу хоча б до файлів, розміщених лише мною і замінити «голе» посилання на посилання через шаблон, тобто у рядку source= замінити, наприклад, https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026831 на source={{Irbis-nbuv.gov.ua|url=https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000026831}}, щоб вийшло, як тут. А тоді вже, за бажання і можливості, будемо розбиратися і з цифровою бібліотекою. Balakun (обговорення) 08:07, 29 січня 2026 (UTC)

Thank You for Last Year – Join Wiki Loves Ramadan 2026

Dear Wikimedia communities,

We hope you are doing well, and we wish you a happy New Year.

Last year, we captured light. This year, we’ll capture legacy.

In 2025, communities around the world shared the glow of Ramadan nights and the warmth of collective iftars. In 2026, Wiki Loves Ramadan is expanding, bringing more stories, more cultures, and deeper global connections across Wikimedia projects.

We invite you to explore the Wiki Loves Ramadan 2026 Meta page to learn how you can participate and sign up your community.

📷 Photo campaign on Wikimedia Commons

If you have questions about the project, please refer to the FAQs:

• Meta-Wiki
• Wikimedia Commons

Early registration for updates is now open via the Event page

Stay connected and receive updates:

• Telegram channel
• Mailing list

We look forward to collaborating with you and your community.

The Wiki Loves Ramadan 2026 Organizing Team 19:45, 16 січня 2026 (UTC)

(This message was sent to Вікіджерела:Портал спільноти and is being posted here due to a redirect.)

Annual review of the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines

I am writing to you to let you know the annual review period for the Universal Code of Conduct and Enforcement Guidelines is open now. You can make suggestions for changes through 9 February 2026. This is the first step of several to be taken for the annual review. Read more information and find a conversation to join on the UCoC page on Meta.

The Universal Code of Conduct Coordinating Committee (U4C) is a global group dedicated to providing an equitable and consistent implementation of the UCoC. This annual review was planned and implemented by the U4C. For more information and the responsibilities of the U4C, you may review the U4C Charter.

Please share this information with other members in your community wherever else might be appropriate.

-- In cooperation with the U4C, Keegan (WMF) (talk)

21:02, 19 січня 2026 (UTC)

(This message was sent to Вікіджерела:Портал спільноти and is being posted here due to a redirect.)

Зустрічайте Назара Коцура, нового консультанта із розвитку Вікіджерел

Усім привіт!

З початку цього року ми у «Вікімедіа Україна» поновили експериментальну позицію консультанта з розвитку Вікіджерел. Це невелика оплачувана співпраця, метою якої є підтримати швидкий розвиток спільноти українських Вікіджерел.

Консультантом став Назар Коцур — досвідчений редактор вікіпроєктів, відомий вам усім як Bicolino34. Раніше він працював над організацією зовнішніх подій для ознайомлення людей із Вікіджерелами та залучення нових користувачів, а також допомагав із проведенням конкурсів «Червень літературний» та «Книжкова Шафа 2025».

Детальніше про Назара і цю позицію читайте у нашому блозі. AntonProtsiuk (WMUA) (обговорення) 10:22, 6 лютого 2026 (UTC)

Помилка в скриптах?

Добрий день. Я сьогодні спробував зробити користувацький скрипт та виявив помилку в скриптах, які працюють за замочуванням на всіх сторінках Вікіджерел. Внаслідок цієї помилки можуть неправильно працювати додатки та користувацькі скрипти. Помилку можна побачити відкривши інструменти розробника в браузері, у вкладці "Console":

jquery.js:3793 Uncaught TypeError: Cannot read properties of null (reading 'getElementsByTagName')

   at HTMLDocument.<anonymous> (<anonymous>:2:999)
   at mightThrow (jquery.js:3489:29)
   at jquery.js:3557:12

Може хтось зможе розібратись та виправити помилку? Bolo1910 (обговорення) 11:41, 11 березня 2026 (UTC)

Ймовірно я знайшов причину помилки. Помилку викликає наступний код у скрипті MediaWiki:Common.js :

$(function() {

var spans, span, i, len;

spans = document.getElementById('n-225-річчя-Оноре-де-Бальзака').getElementsByTagName('span');

for (i = 0, len = spans.length; i < len; i++) {

span = spans[i];

span.innerHTML = "225-річчя
Оноре де Бальзака";

// span.style.fontWeight = "bold";

}

});

Хтось може розказати, для чого цей код и що він повинен робити? Bolo1910 (обговорення) 12:47, 11 березня 2026 (UTC)

Цей конкурс був ще у травні 2024. Balakun (обговорення) 13:04, 11 березня 2026 (UTC)

Закоментовано --Madvin (обговорення) 14:13, 11 березня 2026 (UTC)

Дуже дякую, помилки вже немає! Bolo1910 (обговорення) 15:18, 11 березня 2026 (UTC)