Користувач:Leh Palych

16 вересня

1825 — помер Францішек Карпінський, польський поет, драматург
1830 — народився Моріц Мешлер, швейцарський письменник-єзуїт
1879 — народився Григорій Алексинський, російський політик, журналіст, перекладач
1888 — народився Франс Еміль Силланпя, фінський письменник, лавреат Нобелівської премії 1939 року
1903 — народився Григорій Косяченко, український поет
1939 — померла Катерина Лазаревська, українська археографиня, палеографиня
1967 — помер Павло Тичина, український поет, перекладач, публіцист

Поезія сьогодні

Проза сьогодні

* * *

my Gadgets:

Статистика

2026, 16 вересня. 16:33:57

Місце	Мова	q3+q4	q4	Разом
6	таміл.
7	укр.	133135	66814	199949
8	швед.

Сторінки основного простору:

З трансклюзією	138 394 97.25%
Без трансклюзії	3916
Неоднозначності	211
Версії	2461
Населені пункти‎	29 344
громади‎	194
обл., райони тощо‎	1050
Перенаправлення	14028
Разом	189598

Простір Сторінка: 155260

15260

4919

1946

66321

66814

Без тексту	:	15260
Невичитані	:	4919
Проблемні	:	1946
Вичитані	:	66321
Перевірені	:	66814

Проблемні

Простір Індекс: 4974

12

41

3615

533

777

До виправлення	:	12
До розділення	:	41
Не вичитані	:	3615
Вичитані	:	533
Перевірені	:	777

401 591 змістовних сторінок
571 095 сторінок

№	Простір	Кількість сторінок	Content	Subject	Обговорення №	Кількість сторінок
-2	Медіа	0		+
-1	Спеціальна	0		+
0	(Основний)	189598	+	+	1	300
2	Користувач	785		+	3	582
4	Вікіджерела	961		+	5	61
6	Файл	141		+	7	9
8	MediaWiki	119		+	9	14
10	Шаблон	1586		+	11	6
12	Довідка	36		+	13	3
14	Категорія	7705		+	15	21
102	Автор	2055	+	+	103	21
116	Архів	206330	+	+	117	135
250	Сторінка	155259	+	+	251	43
252	Індекс	5164	+	+	253	55
710	Субтитри	0		+	711	0
828	Модуль	104		+	829	1
1728	Подія	0		+	1729	0
Разом:		569843	558406			1251
		571094

Спостереження

TODO

Без індексу (1427) + Без джерела (105) = 1532

Трансклюзія

Історія осла. (Нью-Йорк, 1962) Віктор Ракоші
… У п'ятницю ще не світ, не зоря, а вже мій Яким П'ятак, перекинувши уздечку через плече, вибрався до міста на ярмарок. Ослів там було досить, коли ж бо й наймізерніший коштував геть-геть дорожче ніж усі його гроші. Вже Яким з'їв увесь свій хліб, усю зелену паприку і увесь кусень солонини, який мав при собі, і випив шкляночку вина, а осли все ще ані руш не подешевшали. Вже викурив три люльки тютюну, вигрівся добре на сонці, почухав потилицю разів з десять, а ціна на ослів як не нижча, так не нижча. Та ось сонце скотилося вже над вершки далеких гір і обливало своїм промінням ще тільки кришу величезного криміналу. Тут і там вулиці вже зовсім тонули у темнім сутінку, а Яким усе ще був без осла. Зате він думав: „Як то добре тому, хто взявся красти! Грошики в кишені, а проте й осла має в руках. Знати про те й так ніхто не буде, — от як, для прикладу кажучи, і зі мною сталося“. Коли смеркло зовсім, Яким доміркувався до одного: не може мені закон віднайти вкраденого осла, то я сам маю право украсти собі іншого.

читати далі…