Головна сторінка

Ласкаво просимо у Вікіджерела,

вільну бібліотеку!

Зараз у Вікіджерелах 489 109 сторінок, 135 621 книжок, творів, документів та інших текстів, 1829 авторів та авторок.

Календар

12 липня

1536 — помер Еразм Ротердамський, голландський мислитель, письменник, філолог, богослов
1845 — помер Генрік Верґеланн, норвезький письменник, поет, журналіст
1852 — народився Дмитро Цертелєв, російський поет, публіцист, літературний критик
1858 — народився Михайло Філіппов, російський письменник, філософ, журналіст, редактор, видавець
1866 — народився Леренц (Аветіс Назарбекян), вірменський поет, журналіст, громадсько-політичний діяч
1866 — народився Антін Синявський, український історик, економіко-географ
1883 — помер Іван Бірецький, український галицький громадський діяч, фольклорист
1891 — помер Сергій Подолинський, український науковець, соціолог, економіст, громадсько-політичний діяч, публіцист
1892 — народився Бруно Шульц, галицький письменник та графік

Вибрана проза

Начерк історії пролетарської революції на Вкраїні. (Харків, 1923) Микола Скрипник
… Соціяльно-політичні умови далеко в меньшій степені сприяли розвиткові революційно-пролетарського руху на Україні, ніж у Россії. Кількість пролетаріяту що до всього населення значно меньша. Пролетаріят скупчений найбільш на сході та півдні України: в Донецькому, Криворожському районах, Катеринославському і т. п. Робочі переважно недавнього сільсько-господарського похождення, але не були тісно звязані з сільським населенням українського села, виходячи, як, напр., горняки з Орловської, та инших губерній Россії. Розвій сільсько господарської індустрії — цукрових заводів, винниць і инш. сприяв до де-якої міри тому, що по великих латифундіях південної України скупчується вже сільсько-господарський пролетаріят, але про те пролетаріят на Вкраїні складав лише невеличку частину населення України, не маючи значного впливу на все життя, хоча своєю революційною боротьбою вже вів за собою в 1902–907 роках селянство. Мало організований, здатний до революційних випадів, але неприготований до впертої повсякчасної боротьби, робітник України не виробив, як то було в Росії, постійних організацій, об'єднаних непереривним розвитком. Соціял-демократична організація більшовиків по великих містах — в Катеринославі, Миколаїві, Одесі, а також у Донбасі існувала весь час, але це були окремі необ'єднані у маштабі країни гуртки і комітети. На всьому протязі революційної боротьби до скинення царату можно пригадати лишь деякі кроки до крайового об'єднання соціял-демократичних організацій, се є проведення конференції більшовіків у кінці 1904 року і инші подібні наради. До того же імперіялистична війна майже остаточно розбила шереги революційних робочих організацій, закинувши одних на фронт, війни а других, за одверту боротьбу против неї, — у в'язниці та на заслання.

читати далі…

Вибрана поезія

Дмитро Цертелєв

Доля. (Львів, 1897)

Збудував собі храм я в пустинї,
Повиводив на всхід вівтарі,
Зготував жертву божій сьвятинї,
Ставники запалив на зорі.
Я молив ся, щоб пишне сьвітило
Оживило простори пусті,
Храм промінням своїм озарило,
Розігнало геть хмари густі.
По черзї днї минають за днями,
Погасають мої ставники,
Течуть лїта, а тьма все над нами, —
Ясний ранок не йде здалека.