Головна сторінка

Ласкаво просимо у Вікіджерела,

вільну бібліотеку!

Зараз у Вікіджерелах 550 676 сторінок, 138 258 книжок, творів, документів та інших текстів, 1965 авторів та авторок.

Календар

11 липня

1824 — народилась Юлія Жадовська, російська поетеса
1844 — помер Євген Баратинський, російський поет
1849 — народилася Олена Пчілка, українська письменниця, перекладачка, видавчиня
1856 — помер Йосеф Каєтан Тил, чеський драматург, поет
1883 — народився Анатолій Носов, український археолог, антрополог, еколог, етнолог, музеолог
1889 — помер Йосип Лозинський, етнограф, мовознавець, публіцист
1889 — народився Михайло Обідний, український етнограф, письменник
1891 — народився Зденек Фірлінгер, чехословацький політик, дипломат
1946 — помер Владислав Лукомський, російський історик, геральдист, генеалог, педагог

Вибрана проза

Начерк історії пролетарської революції на Вкраїні. (Харків, 1923) Микола Скрипник
… Соціяльно-політичні умови далеко в меньшій степені сприяли розвиткові революційно-пролетарського руху на Україні, ніж у Россії. Кількість пролетаріяту що до всього населення значно меньша. Пролетаріят скупчений найбільш на сході та півдні України: в Донецькому, Криворожському районах, Катеринославському і т. п. Робочі переважно недавнього сільсько-господарського похождення, але не були тісно звязані з сільським населенням українського села, виходячи, як, напр., горняки з Орловської, та инших губерній Россії. Розвій сільсько господарської індустрії — цукрових заводів, винниць і инш. сприяв до де-якої міри тому, що по великих латифундіях південної України скупчується вже сільсько-господарський пролетаріят, але про те пролетаріят на Вкраїні складав лише невеличку частину населення України, не маючи значного впливу на все життя, хоча своєю революційною боротьбою вже вів за собою в 1902–907 роках селянство. Мало організований, здатний до революційних випадів, але неприготований до впертої повсякчасної боротьби, робітник України не виробив, як то було в Росії, постійних організацій, об'єднаних непереривним розвитком. Соціял-демократична організація більшовиків по великих містах — в Катеринославі, Миколаїві, Одесі, а також у Донбасі існувала весь час, але це були окремі необ'єднані у маштабі країни гуртки і комітети. На всьому протязі революційної боротьби до скинення царату можно пригадати лишь деякі кроки до крайового об'єднання соціял-демократичних організацій, се є проведення конференції більшовіків у кінці 1904 року і инші подібні наради. До того же імперіялистична війна майже остаточно розбила шереги революційних робочих організацій, закинувши одних на фронт, війни а других, за одверту боротьбу против неї, — у в'язниці та на заслання.

читати далі…

Вибрана поезія

Йосеф Каєтан Тил

Доля. (Львів, 1897)

Де мій дім? Гей, де мій дім?
Тихо води дзюрчать в долах,
Лїс зелений шумить в горах,

Влив садки весняний цьвіт,
Глянеш — рай на цїлий сьвіт.
Та-ж земля та красна здавна,
Земля чеська, — там мій дім!

Де мій дім? Гей, де мій дім?
Чи ти знав край, Богу милий,
Міцний тїлом, духом щирий:

Ясна думка, хисту дар,
Згода в працї, лад без свар…
Отож — Чехів сїмя славна,
В любих Чехах — там мій дім!