Головна сторінка

СЛАВА УКРАЇНІ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!

Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Календар

12 лютого

1572 — народився Джон Донн, англійський поет
1804 — помер Іммануїл Кант, родоначальник німецької класичної філософії
1835 — народився Анатолій Кралицький, український літератор-прозаїк
1839 — народився Віктор Василенко, український вчений-народознавець, етнограф, статистик, дослідник народних художніх промислів
1870 — народився Борис Фармаковський, російський археолог, історик
1871 — народився Лесь Мартович, український письменник-сатирик, правник
1884 — народилася Наталія Полонська-Василенко, український історик
1889 — народився Василь Олешко, український поет, прозаїк, журналіст, драматург
1894 — народився Павло Козар, український історик, археолог, педагог
1901 — народився Іван Сенченко, український письменник, журналіст
1940 — помер Леонід Беркут, український історик, медієвіст, джерелознавець, викладач
1947 — помер Моско Москов, болгарський поет

Вибрана проза

Не-читальник. Оповідання. (Едмонтон, ?) Лесь Мартович
… А Проць пішов у саму середину міста, на жидівску вулицю. В обох періях аж кишіло від жидівских склепиків. Зараз таки зачепила єго каправа, горбата жидівка з крайного склепу. — Що купуєте, ґаздо? Ходїть до мене! — В тебе нема! — сказав Проць тай не подивив ся навіть на ню. Жидівка вхопила єго за рукав. — Чому нема? Ходїть! Проць увійшов до склепу. На помостї й на поличках стояло всюди скло, триною й стухлою соломою обложене. — Цвики є? — запитав Проць. — Нема цвиків. Купіть собі лямпу. Дуже дешево. А сьвітить, ц-ц-ц. — Іди, бо як ти засьвітю, то три дни тобі сьвічки в очах муть стояти! Вийшов розлючений. Жидівка вибігла за ним. — Чуєте, ґаздо, як вам треба цвиків, то йдїть до мого зятя, отам-о з другого краю вулицї. Зараз вас мій Абрамко поведе.

читати далі…

Вибрана поезія

Іван Аксаков

Доля. (Львів, 1897)

Молюсь я щиро Богу нинї:
Без сил, в байдужности нїмій,
В ганебі досьвіду та лїнї,
Не дай зітлїть душі моїй!
А розбуди і серце й розум,
Лякливість рабську побори,
Не сковуй мудрости морозом,
З людською лжею не мири!
Не дай знїкчемнїти в покої,
Пошли життя менї трудне,
Але з безстрастности гидкої,
З недбальства виратуй мене!