Головна сторінка

СЛАВА УКРАЇНІ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!

Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Календар

28 січня

1838 — помер Олександр Полежаєв, російський поет та перекладач
1920 — помер Панас Мирний, український письменник
1939 — помер Вільям Батлер Єйтс, ірландський поет, драматург, Нобелівський лавреат (1923)

Вибрана проза

Золотий жук. (Харків, 1928) Едгар Аллан По
… — Ні, він був дуже подібний на папір, і за папір же я його попереду й сам був узяв, та, коли я почав по ньому малювати, я відразу побачив, що це шматок дуже тонкого пергаменту. Він був, як ви пам'ятаєте, дуже брудний. Гаразд, отже, коли я саме лагодився його зібгати, мій погляд упав на малюнок, що на нього ви дивилися, і ви можете уявити собі, як я був уражений, побачивши там мертву голову, де я оце тільки намалював жука. На один момент я був занадто уражений, щоб мислити точно. Я знав, що мій нарис був дуже різнився від цього, хоча й була деяка схожість у контурах. Отже, я взяв свічу і, сівши в кутку кімнати, став пильніше розглядати пергамент. Перевернувши його, я побачив на споді свій малюнок жука таким, як я його зробив. Першою моєю думкою було здивовання з надзвичайної схожости контурів — з того химерного випадку, що на пергаменті був череп, точно на споді мого малюнку скарабея, і що цей череп не тільки контуром, але й величиною так точно відповідав моєму малюнкові. Я кажу, химерність збігу фактів на деякий час абсолютно мене паралізувала. Такий звичайно буває ефект подібних збігів. Розум силкується встановити звязок, послідовність причини і наслідки і, не змігши цього зробити, на час паралізується. Але, коли я вийшов з цієї закам'янілости, в мені помалу виспіла одна певна думка, що уразила мене далеко дужче, ніж отой збіг обставин. Я почав виразно й певне пригадувати, що на пергаменті, де я зробив свій нарис скарабея, не було ніякого малюнка.

читати далі…

Вибрана поезія

Іван Кулик

Поезії^{[опрацювання скану]}. (Київ, 1967)

II. Коломийка

Галичино дорогая, назбутній краю!
По вигнанню, по мандрівках до тебе вертаю.
Ой поїхали ж ми звідси панськими рабами,

А повернули вільними, над життям панами;
Ой були ж у нас на шапках леви і тризуби, —
А тепер зірки червоні, п'ятикутні, любі;
Ой були ж бо у нас шмати та жовто-блакитні;
Нині ж прапори червоні, огневі, всесвітні.
Ой та й довго ж ми блукали, правдоньки шукали,
Довго ж пани-адвокати нами торгували;
А тепер вже ми не темні — добрий досвід маєм,
Нашу бідну Галичину зробим ясним раєм.