Головна сторінка

СЛАВА УКРАЇНІ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!

Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Календар

23 вересня

1850 — народився Іван Каманін, український історик, архівіст, палеограф
1861 — помер Фрідріх Крістоф Шлоссер, німецький історик
1870 — помер Проспер Меріме, французький письменник
1905 — народився Борис Балінський, український та південноафриканський вчений-біолог, ембріолог, ентомолог
1911 — помер Джон Артур Баррі, австралійський журналіст, письменник
1913 — помер Антоній Петрушевич, український історик, мовознавець
1921 — у Празі вийшов перший номер газети «Громадський вісник» — орган Українського громадського комітету
1922 — померла Марія Колцуняк, українська письменниця, перекладачка, публіцистка
1938 — помер Іван Кириленко, український письменник
1939 — помер Леренц (Аветіс Назарбекян), вірменський поет, журналіст, громадсько-політичний діяч

Вибрана проза

Історія осла. (Нью-Йорк, 1962) Віктор Ракоші
… Не минуло й п'яти хвилин, коли цією самою дорогою надійшов Яким П'ятак з порожньою вуздечкою в руках і з міцним наміром украсти собі до неї осла. Дивиться, аж і осел тут стоїть прип'ятий до одвірка. П'ятак загнуздав його і скрутив з ним з гостинця зараз на найближчу поперечку. Осла при тій історії тільки здивувало те, що його тепер підганяють, щоб він швидше йшов. А що він з чесних рук попався в нечесні, це йому було байдужісінько. І П'ятака не гризло сумління. Його чуття найкраще підходило під те, що новочасний адвокат висловив би словами: „Суспільність нічого більше йому не винна“. Одно тільки трошечки турбувало його, а власне думка, що ану його зловлять. Та коли щасливо прибув додому,то й ця думка перестала його турбувати. Він рад був, що має осла. Зараз уночі при сліпім світлі стаєнної ліхтарні він перефарбував осла. Чи дав йому щось таке, чи помалював його чимось, досить того, що осел став зовсім не такий як був. Уранці він був подібнісінький до перистої зебри. В такому вигляді й показав нам його Яким як своє чесно набуте добро. Але Степан і Ферко Ромоси, що жили в сусіднім селі, очевидно не раді були, що їх солоно переплачений осел уже пішов служити іншому панові, і зараз донесли жандармам про крадіж. Жандарми мало не повикидали обох братів за двері. Жандарм — хоробра людина. У нього три зброї: одна рубає, друга коле, а третя стріляє. У нього в патронташі шістдесят наглих смертей. Він з дорогої душі сам один іде на сто бунтівників, але з дрібними злодіями, з хитрими та підступними мужиками він не любить мати діла.

читати далі…

Вибрана поезія

Олексій Апухтін

П'єси і переклади співаної поезії. (Київ, 2012)

(За А. Апухтіним)

Не жалкую, що звідав, що вихилив, — спив
Самотужки свій келих — хотінь.
Що до мрій і надій, що їх в серці носив,
Ти лишалась — холодна, мов — тінь.

Не жалкую, що ти не любила мене:
Я кохання не вартий твого.
У розлуці кохання моє запальне
Хай катує мене одного.

Що ходив — навпросте́ць, що життя — ізгуби́в, —
Я не відаю з того жалю́…
Мій відча́й і мій бі́ль —
Що я ма́ло любив!..
Що тебе́ — безнаді́йно — люблю!..