Головна сторінка

Ласкаво просимо у Вікіджерела,

вільну бібліотеку!

Зараз у Вікіджерелах 538 242 сторінки, 137 255 книжок, творів, документів та інших текстів, 1923 авторів та авторок.

Календар

18 квітня

1824 — народився Бранко Радичевич, сербський поет
1854 — народився Микола Сумцов, український фольклорист, етнограф і літературознавець
1860 — народилася Уляна Кравченко, українська учителька, письменниця, поетеса
1895 — народився Юрій Шкрумеляк, український журналіст, поет, перекладач, дитячий письменник
1913 — помер Григорій Грушка, український громадський діяч, літератор, засновник і перший редактор першого україномовного видання США — газети «Свобода»
1977 — помер Дмитро Чижевський, український вчений-енциклопедист

Вибрана проза

Листи з Криму. (Київ, 1927) Борис Тенета
… ГОЛОД. Ви гадаєте, що легко писати оповідання? Якби-ж-то так? от вчора, чув я цікаву розмову одної панночки… Яка рація їй поступати до інституту? (не біда, що й не приняли). Пройде вона курси машиністки-друкарки і за допомогою Івана Семеновича (це технік, що підчас ленінського набору проліз у партію; вона спочатку навіть не повірила, щоб такий солідний і т. д.) улаштується на посаду й стане комуністкою. Не комуністкою, власне, а партійною. От, хотів написати на цю тему й мораль ще додати хотів, що, мовляв, через таких і все діло псується, не пускайте таких шкурників до партії! Хотів, та нічого не вийшло… На пустий шлунок не напишеш! Я кинув цю справу й тепер лежу на пісочку догори черевом і прислухаюся до шлункової музики. А він — гомонить: — Тепер вже дванадцята година, а ти дав мені невелику роботу лише вчора один раз о четвертій годині, а сьогодні ще й не давав.

читати далі…

Вибрана поезія

Бранко Радичевич

Доля. (Львів, 1897)

Гей, Мораво-річко, на що-б ти здала ся,
По Сербиї милій колиб не лила ся?
Що, Сербине-брате, з тебе вийшло-б добре,
Колиб в тобі серце не билось хоробре?
Що хоробре серце, як рука тремтяча
За шаблюку гостру держить мов дитяча?
Що й шаблюка гостра, як без рукояти?
Все одно, що соснї без гаю стояти.
А наш гай словянський яким був би дивом,
Колиб не лунав він дзвінким братнїм сьпівом!
Що з пісень розлогих, коли пак поети
Не навернуть серця в нас на праві мети?

Що з бажань гарячих, як немає волї,
Як молоді лїта гинуть у недолї?
На що молодецтво без пари-зірницї?
На що вють дївчата, лихі чарівницї,
Вінки із квіточків, гадаючи заміж:
Бо вони красують певно не вінками-ж?
Чи зростуть квіточки без роси живої
Під серпанком чорним ночі югової?
Всьміхнуть ся квіточки, чи поникнуть зрана,
Як назустріч блисне зоря злототкана?
Чим би стала зоря без сонечка брата?
Для сонечка-ж небо мов би його хата.
Гей же, небо сербське! Гей же, рідний краю!
Для вас отсю пісню не з хитра сьпіваю.