Головна сторінка

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до: навігація, пошук

Wikisource-logo.svg Вільна бібліотека

Кирило і Методій.png
Ласкаво просимо до Вікіджерел,
Зараз у Вікіджерелах 8233 тексти українською.

Award-star-gold-3d.svg Вибраний текст

«Махно і Махнівці. Вражіння очевидця» — Ніч 13. вересня 1919 року. Місяць своїм сяйвом облив степ як море широкий, як небо безкраїй. Ніде ні деревинки, ні ліса. Тільки кони збіжа чорніють но полі, як стежі, по ждуть мовчазно ворога Широкою степовою дорогою посувається повільне військо. Це Усусуси. Йдуть на Умань. Попереду кіннота зі своїм славним ком. Льоньом. За нею піхота в сотником Московським,а за ними тяжкі пушки та довгі обози. Доходила північ. Похід пристанув. Перед містом, по заховалося перед степом в балці. Кіннота поїхала на розвідку. Місто вимерло ніби зачароване. Ніде живої душі, ніде промінчика світла. Якось лячно в ньому. Довгі, дивоглядні тіни, що надуть при світлі місяця від дерев та домів, пригадують страшних великанів або костисті примари з казок.

Махно і Махнці. М. Ірчан (1919).jpg

Myroslav Irchan, Winnipeg.jpg

(Читати далі...)

Award-star-silver-3d.png Вибрана поезія

Олесь Олександр.jpg

«Коли я вмер — забув, не знаю…»

Коли я вмер — забув, не знаю…
Я в чорній прірві забуття…
О краю мій, коханий краю,
Коли ж це стратив я життя?!
І скільки вже минуло років,
Як мертвий я лежу в труні,
Лежу, не чуючи пророків
І не палаючи в огні?..

І сниться сон мені: неначе
Десь на холодній чужині
Якийсь вигнанець гірко плаче
І заздрить мертвому мені.

4.X.1925


 

Newspaper template.svg Новини

Coat of arms of Ternopil.svg
Триває тематичний тиждень «Тернополя»
Долучайтесь до вичитки!

















Nuvola kdict glass.svg До вичитки

Wikisource-logo.svg Вміст Вікіджерел

А Б В Г Ґ Е Є Ж З И І Ї Й К Л М
Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


Індекси за типомсловники (6) — книги (241) — періодика (67) — документи (56) — поезії (7) — збірники (67) — статті (8) — та інші

Wikimedia-logo.svg Проекти Вікімедії