Доля (1897)

by Павло Граб

Доля. Пересьпіви Павло Граб Львів: накладом редакциї «Зорі», 1897

• Цей текст написаний желехівкою. • Для робіт з подібними назвами див. Доля

Дрібна біблїотека.

Книжочка 18.

---

 

ДОЛЯ.

 

ПЕРЕСЬПІВИ ПАВЛА ГРАБА.

 

---

Накладом Редакциї „Зорі“.

---

 

ЛЬВІВ, 1897.

 

---

 

З друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка

під зарядом К. Беднарського.

 

ПЕРЕДМОВА.

 

---

 

Сумний талан поодинокої людини, не краща доля і цїлих народностий. Се переважний мотив сьпівної творчости загально-сьвітової; панує він і в моїх пересьпівах. Відси і назва збірничка. Деякі твори привабили мене або формою художною, або згодою думок з моїми власними; в инших я сам вишукував придатного виразу для своїх гадок та почувань. Таким чином користував ся я творами отсих поетів чужосторонних, саме: анґлїйські (вкупі з американськими) — Едгар Пое, Віллям Купер, Томас Гуд, Льонгфелло, Вальтер-Скот, Вордсворт, Роберт Соуті, Теннїсон, Кембель, Фелїция Гіменс, Шеллї, Роберт Борне, Елизавета Броунінє ; італянська поетка — Ада Негрі; — французкі — Пієр Дїпон, Сюллї-Прюдом, Катюль-Мендес, Боделєр, Коппе, Поль Верлєн, Барбє; нїмецькі — Ґете, Роберт Прутц, Шаміссо, Лєнау, Рікерт, Іван Шерр, Фрейлїґрат, Гервеґ, Гамерлїнґ, Улянд, Ада Крістен; грузинські — Чавчавадзе, Бараташвілї; вірменські — Патканян, Леренц; венґерські — Петефі, Арані; славянські — Вазов, Петро Нєґош, Юрий Якшич, Бранко Радичевич, Франц Мажуранич, Преширн, Гейдук, Тиль, Коношнїцька, Асник і кілька московських. У декотрих поетів я брав тільки мотив, переймав ся настроєм, а пересьпівував цїлком по свойому. Нехай читачі вибачуть, коли часом моя вкраїнська бандура грала на далекій чужинї не по рідному, бренїла непевним відгуком півночи.

Павло Граб.

Якуцьк, 1897.

Едгар Пое.

I. Крук II. Аннабель-Лї

Віллям Купер. «Я бажав би відсїль на край сьвіта втекти…»

Томас Гуд. «Знов загинула душенька праведна…»

Льонгфелло.

I. Сон невольника II. Норманський барон

Вальтер-Скот. «Спи, дитинонько, спи…»

Вордсворт. «Прощавай, бо молити ся час…»

Роберт Соуті. «Чого голота скіглить так?»

Теннісон. «Король Едвард…»

Кембель. «Зняла ся буря, дощ полив…»

Фелїция Гіменс. «Тїш мене: занедужала я…»

Шеллї. «Повій, вітре…»

Роберт Борнс

I. Льорд Грегорі II. До стокроти III. Поклик Брюса до дружини

Єлизавета Броунінґ. «В чистім полї на роздолї…»

Ада Негрі. Доля

Пієр Діпон. Робітницька пісня

Сюллї Прюдом.

I. «Чи довго ще, химернику-сьпіваче…» II. «Закохав ся я в вас до нестями…» III. «Тьохне соловейко…»

Катюль-Мендес. «Геть щоденні близесенькі цїлї…»

Боделєр. «Що вам небо з довічними муками…»

Коппе. «У вечері циґаро запалив я…»

Поль Верлєн. «Хмура осїнь. Голосїння…»

Барбє. «Щоб не мерли скрізь голодні…»

Ґете. Молитва мандрівця

Роберт Прутц. Поетови

Шаміссо. Прачка

Лєнав. Похорон старчихи

Рікерт.

I. Сьпівцеви II. «З гір побігли тїни…»

Іван Шерр. Про вірного друзяку

Фрейлїґрат. «Честь тому, хто в землю чорну…»

Гервеґ. Старі і молоді

Гамерлїнґ. «Не висьпівуй про те, пташко…»

Улянд. «Був у мене товариш коханий…»

Ада Крістен. «Нас мордують однакові муки…»

Чавчавадзе.

I. «Не гулящому на втїху…» II. «Знову сонце, зелень, квіти…» III. «Промінєм сріблястим сипле місяченко…» IV. «Болить моє серце…» V. Орач VI. «Спис — велика, славна річ…»

Патканьян. Сльози Аракса

Бараташвілі. Молитва

Леренц.

I. До рідного краю II. Доля

Петефі.

I. «Повертав ся я з чужини…» II. «У туманї над водою…»

Арані.

«Скільки їх сьмілих, відважних борцїв…» Естонська пісня

Вазов.

I. Зимова молитва II. «І в душі і в серцях наших пусто…»

Петро Нєґош. «Твердо стіймо за рідну країну…»

Юрий Якшич. Два шляхи

Бранко Радичевич. «Гей, Мораво-річко…»

Франц Мажуранич. «Як розповів менї тато старий…»

Прешірн. «Тиняючись колись понад Дунаєм…»

Гейдук.

I. «Чи ти знаєш, люба руже…» II. «Мої піснї малесенькі…»

Тиль. «Де мій дім?»

Марія Конопницька.

I. «Колиб ти, сонечко, хоч раз…» II. «Годї вам, холодні роси…» III. «Як же брать тебе, дївчино…» IV. «Сьвітять зорі, сьвітять…» V. «Як до бою круль збирав ся…» VI. «Та коли-ж ми, коли діждем…» VII. «Вподовж луки, вподовж поля…» VIII. «Три стежки ти протерла…»

До раби. З сербської мови. («З любовю хилюсь пред тобою…»)

Адам Асник. «Даремна праця, марний труд…»

Салогуб. «Де ти, щастє?»

Веневітінов. «Шануй сьпівця за гуки щирі…»

Голенищів-Кутузів. «Спинись, друже, покинь дорікання гнївні…»

Олекса Товстий. «Сидить під балдахином…»

Немирович-Данченко. «Гупає молот залїзний…»

Андрієвський. «Сьвітлий образе привиду милого…»

Плещеєв. «Не йди утоптаним шляхом…»

Фофанов. Сон черницї

Добролюбов. «На що ви менї руки звязали…»

Фруг. «Настане — вірю я — година…»

Крестовський. «Вмер заступник наш Сан-Яго…»

Берг. «Зоря! Забилось серце полохливе…»

Михайловський. «Не буду я на долю нарікати…»

Бенедіктов. «В тихім повітрячка чистого лескотї…»

Михайлов-Шеллер. «Хай люди бють ся між собою…»

Оболенський. «Чи скоро скінчить ся…»

Авенаріус. «Лїнь тїкає дїла…»

Цертелев. «Збудував собі храм я в пустинї…»

Іван Аксаков. «Молюсь я щиро Богу нинї…»

Павло Козлов. «Днї безслїдно минають за днями…»

Мережковський. «О, нї, дївчино, не тїкай!»

Якубович.

I. «Конай один…» II. «Зоряне небо, нїме, зачароване…» III. «Днї пропали слїз та гнїву…» IV. «Ум мовчить, тїка роботи…»

Минський. «Не жури ся, друже ревний…»

Надсон. «Друже-брате сумний…»

На позичені мотиви:

I. «Хочеш перти проти сили?» II. «Спи, моя радосте, вволю!» III. «Сьміло браття, доки в силї!»

Ореструп. «Лежу мертвий, — навхрест руки…»

Драхманс. «Гай заворожено, лист не тремтить…»

Вергелянд. «Над ставком у темну воду…»

Вельгавен. «Страшно буря завиває…»

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1931 року і автор помер щонайменше 100 років тому.