Доля (1897)/Гай заворожено, лист не тремтить…
| ◀ Лежу мертвий, — навхрест руки… | Доля «Гай заворожено, лист не тремтить…» (Драхманс) |
Над ставком у темну воду… ▶ |
|
Гай заворожено, лист не тремтить,
Море, осріблене місяцем, спить, —
В лонї відбили ся зорі…
Тільки до хвилї вітрець шепотить,
Злегка дмухне на просторі.
Дїцтво згадав я щасливе своє,
Спогад у душу спокій менї ллє,
Сон навіває на очи…
Все, що я втратив, все знов віддає
Чар сеї тихої ночи.