Доля (1897)/Над ставком у темну воду…

by Павло Граб

◀ Гай заворожено, лист не тремтить…

Доля Павло Граб «Над ставком у темну воду…» (Вергелянд) пер.: Павло Грабовський

Страшно буря завиває… ▶

Львів: 1897

Над ставком у темну воду
Зпід ялини ти дивила ся;
Оддалїк пізнав я вроду…
В небі зірка засьвітила ся;
Все затихло, все мовчить,
Чуть гадюку — як сичить.

Коли милі твої очи
Мене звали на коханнячко,
Прилинь човном серед ночи
У той захисток, коханочко,
Де в водї зірки горять…
Там ми будем розмовлять.

 

---