Доля (1897)/Лежу мертвий, — навхрест руки…

by Павло Граб

◀ Сьміло браття, доки в силї!

Доля Павло Граб «Лежу мертвий, — навхрест руки…» (Ореструп) пер.: Павло Грабовський

Гай заворожено, лист не тремтить… ▶

Львів: 1897

Лежу мертвий, — навхрест руки,
Під могильним полотном,
На обличчі не знать муки,
Бо спочинув тихим сном.

Ти до мене припадаєш,
Така божа і сьвята…
Задаремно вболїваєш, —
Не сьміють ся більш уста.

Коли білий сьвіт покинув, —
Що на сльози потурать?
Коли з горя на вік згинув,
То від щастя не вмирать.

 

---