Доля (1897)/Тьохне соловейко…

by Павло Граб

◀ Закохав ся я в вас до нестями…

Доля Павло Граб «Тьохне соловейко…» (Сюллї Прюдом) пер.: Павло Грабовський

Геть щоденні близесенькі цїлї… ▶

Львів: 1897

Тьохне соловейко, чи запахне ружа,
Тай нема нїчого, і тепло мина,
Замісць його душу огортає стужа…
 Деж сьвята весна?

Все чогось шукає иншого людина…
Поцїлунки щирі… де їх дальший слїд!
Що на сьвітї певне? За зміною зміна…
 Се вже з роду в рід!

Не на довго тїшить кохання щасливе,
Приязни з братерством не стає на рік…
Деж те почування любе, незрадливе,
 Що жило-б по вік?

 

---