Доля (1897)/В тихім повітрячка чистого лескотї…

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В тихім повітрячка чистого лескотї
Все менї поступ твій милий вчуваєть ся;
Білої хвилоньки в морському плескотї
Перс твоїх хвиля неначе здимаєть ся.

В шелестї нїжнім гнучкої тополеньки
Марить ся шепіт твій любий, живісїнький;
В цїлому сьвітї не знаю доленьки,
Крім тебе, друже, коханий, однїсїнький!

Ти моє сонце, південне промїннячко,
Місяць осріблений, зірка тихесенька,
Ти — моя радість і горе-болїннячко,
Ранок мій ясний і нічка темнесенька!