Доля (1897)/Днї пропали слїз та гнїву…
| ◀ Зоряне небо, нїме, зачароване… | Доля «Днї пропали слїз та гнїву…» (Якубович) |
Ум мовчить, тїка роботи… ▶ |
|
Днї пропали слїз та гнїву,
Суму, муки, жаху днї…
Стих веселий відгук сьпіву,
Скрізь погашено огнї.
Зло дістало перемогу!
По ночам я сльози ллю
Та молю ся нишком Богу,
Правди вічної молю.
Припадаю за незрячих,
За знесилених усїх…
До благань моїх гарячих,
До благань моїх сьвятих, —
Сильний Боже, чулий слухом,
Гнїв спинивши, прихились,
Щоб заради слабих духом
Днї сї швидче пронеслись!