Доля (1897)/Днї пропали слїз та гнїву…

by Павло Граб

◀ Зоряне небо, нїме, зачароване…

Доля Павло Граб «Днї пропали слїз та гнїву…» (Якубович) пер.: Павло Грабовський

Ум мовчить, тїка роботи… ▶

Львів: 1897

Днї пропали слїз та гнїву,
Суму, муки, жаху днї…
Стих веселий відгук сьпіву,
Скрізь погашено огнї.

Зло дістало перемогу!
По ночам я сльози ллю
Та молю ся нишком Богу,
Правди вічної молю.
Припадаю за незрячих,
За знесилених усїх…
 До благань моїх гарячих,
До благань моїх сьвятих, —
Сильний Боже, чулий слухом,
Гнїв спинивши, прихились,
Щоб заради слабих духом
Днї сї швидче пронеслись!