Доля (1897)/Що вам небо з довічними муками…
| ◀ Геть щоденні близесенькі цїлї… | Доля «Що вам небо з довічними муками…» (Боделєр) |
У вечері циґаро запалив я… ▶ |
|
Що вам небо з довічними муками,
Що вам осуд законів земних?
Не злякаєш вас совісти гуками;
Добра слава, мовляв, для дурних.
Так ідїть же шляхами протертими,
Загрузайте в вонючім багнї,
Де злочиньства, знущання над жертвами,
Наче змії клекочуть в огнї.
Дурманїйте нелюдською спрагою,
Мерзїть тїло і душу і честь…
Запечуть ся уста ваші смагою,
А в розпустї ви знайдете месть!