Доля (1897)/Три стежки ти протерла…

by Павло Граб

◀ Вподовж луки, вподовж поля…

Доля Павло Граб «Три стежки ти протерла…» (Марія Конопницька) пер.: Павло Грабовський

До раби ▶

Львів: 1897

Три стежки ти протерла,
 Недоле наша — доле!
В той бік прямує перша,
 Де орють шанське поле;
Друга веде лїворуч,
 До коршми сяє біла,
А третя на той цвинтар,
 Де спить родина мила.

Від трудового поту
 На одній стоять роси;
На другій — з тата, з мами
 Сьміють ся дїти босі.
На третїй — лїтним ранком
 Цьвіркливий коник скаче,
Хрести погнулись чорні,
 Березка тихо плаче.

По тих стежках люд вбогий
 В сермягах водить скруха…
Хто-ж шлях йому покаже
 У сьвітле царство духа?

 

---