Категорія:Роботи желехівкою

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до: навігація, пошук


Желехівка — фонетичний правопис Євгена Желехівського поширений на західноукраїнських землях в з 1880-х до початку 1920-х і в меншій мірі в Наддніпрянщині на початку 20 ст.

Історія[ред.]

Желехівка з'явилася під кінець правописної боротьби між фонетичним та етимологічним правописом на Галичині, як фінальний результат розвитку фонетичної західноукраїнської правописної традиції. Хоча він спирався на правопис попередників (перш за все Омеляна Огоновського), набув він особливого поширення завдяки виходу „Малорусско-німецкого словара“ Євгена Желехівського в 1886 році.

В 1892 правопис було запроваджено для навчання в школах, а 1893 році (зі змінами) кодифіковано в „Руській граматиці“ („Руска граматика“). Після цього желехівка поширилась на Буковині й Галичині і залишалась там панівним правописом до початку 1920-х років поступившись новому всеукраїнському правопису Української Академії Наук.

В Наддніпрянщині желехівку використовував Михайло Грушевський, проте більш поширеною тут була грінченківка.

Особливості[ред.]

Найбільш помітною особливістю желехівки було послідовне вживання ї не тільки для позначення йотованого і, але й звука і по м'яких зубних приголосних, що було пов'язано з розрізненням у західно-українських говірках твердих і м'яких зубних перед звуком і: снїг, тїло, сїно, дїло.

Категорія[ред.]

  • Будь ласка, не додавайте роботи в цю категорію напряму, використовуйте спеціальний параметр шаблона Заголовок.