Доля (1897)/Зимова молитва

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зимова молитва.

Завиває хуртовина,
Вітер валить з ніг;
Не потрапиш, де хатина, —
Все засипав снїг.
 — Однеси Ти, Боже, лихо
 Хмурої зими! —
 Бідолашна мати тихо
 Молить ся з дїтьми.
— Помолїть ся, пташенятка, —
Шепче мати їм:
За люд вбогий і за батька, —
Холодно усїм.
 Не укриє лїс мандрівця,
 Стужа дме в горах;
 Ніч застигне… Помолїть ся
 Ви за сїромах.

Завирюха в полї струже,
Військо замерза;
Там ваш батько з горя туже, —
Марно схне сльоза.
 Всї степи, бугри з гаями
 Снїгом замело…
 Дмухни. Боже, понад нами
 Та пошли тепло !
Обігрій повітря зимне,
Спини лютий бич!
Ясне сонце з неба блимне,
Зникне темна ніч.
 Помолїть ся, пташенятка,
 Знов поклін бючи,
 За люд вбогий і за батька,
 Щоб не мерз в ночи.