Доля (1897)/У туманї над водою…
Зовнішній вигляд
◀ Повертав ся я з чужини… | Доля «У туманї над водою…» (Петефі) |
Скільки їх сьмілих, відважних борцїв… ▶ |
|
У туманї над водою
Стара коршма похилилась.
Всї поснули. Ночи млою
Полегеньку земля вкрилась.
А в коршмі так ріжуть шпарко,
На цимбалах тнуть цигани.
— Гей, підсип вина, шинкарко! —
Репетують хлопцї пяні.
— Та міцного, щоб як випю —
Мов дївчину поцїлую!
Гей, до танцю! Всїх обсиплю
Грішми, душу протанцюю! —
Хтось у шибку дзенькнув стиха.
— Годї! Дайте панам спати! —
— А не хочуть вони лиха?
На панів ще потурати…
Грай, музико! До сьвіт сонця
Все пропю, щоб люди знали! —
Коли знов хтось по віконця:
— Наша мати захворали! —
І гульвіси і музики
Мовчки випили по чарцї,
Враз зробились без'язикі,
Чолом вдарили шинкарцї.