Доля (1897)/Настане — вірю я — година…
| ◀ На що ви менї руки звязали… | Доля «Настане — вірю я — година…» (Фруг) |
Вмер заступник наш Сан-Яго… ▶ |
|
Настане — вірю я — година:
Загине розбрат на землї;
Складеть ся скрізь одна родина:
Заблескотить в кромішній млї
Знамено сьвітла і свободи,
Воскреснуть правда і любов,
Зберуть до купи всї народи,
Не потече вже більше кров.
Замовкнуть свари наші часті,
До яких люд бездольний звик…
Об иншій славі, иншім щастї
Почне гадати чоловік.
Се буде щира думка згоди,
Се буде слава добрих дїл;
Де засївали тьму незгоди,
Брязчали списи вражих сил, —
Там на родючім чистім полї
Жита налють ся, а в жнива,
Забувши давний час недолї,
Косар веселий засьпіва.